Синонім

• Mucor septicus L.

Народна назва
Фуліго гнильний, Фуліго септичний

Зображення

Природоохоронний статус
No status defined

Цінність виду

Примітки

Детально
Трапляється по всьому світу. Сапротроф, живиться за рахунок мертвої деревини, листя. Може зростати на стеблах і листі трав'янистих рослин. Спорами живляться дрібні жуки родини скритники (Latridiidae), вони ж допомагають поширювати їх. У придатному вологому середовищі спори проростають дуже швидко - впродовж 0,5-1,5 години. При несприятливих умовах плазмодій утворює твердий склероцій, який здатний переживати впродовж місяців та років. В умовах помірного клімату, зокрема в Україні, фуліго жовтий активний впродовж теплої пори року - з травня до жовтня. Плазмодій білуватого, жовтуватого або яскраво-жовтого забарвлення. Діаметр сильно варіює: від 2,5 до 20 см. Плодові тіла (еталії) жовтуваті, при дозріванні темніють, такого ж розміру, товщина щільного шару кортексу (склероцію) від 0,5 до 3 см. Цей кірковий шар просякнутий вапном, яке можна побачити на поверхні у вигляді кристалів. Забарвлення кортексу може бути білим, жовтуватим, бурим, сірим, червоним. Поверхня плодового тіла губкоподібна, м'яка. Нитки капіліцію розгалужені, незабарвлені, у місцях галужень з веретеноподібними вапняковими вузликами. Спори фіолетового кольору, переважно гладенькі, діаметром 6-10 мкм. Спорова маса чорна, фіолетова або зеленувата. Вважається неїстівним, хоча в деяких районах Мексики молоді плазмодії смажать і їдять. Страву називають ісп. Caca de luna, тобто «екскременти Місяця». Також вживаються у їжу мешканцями Українських Карпат. Смажені плазмодії та вегетативне тіло фуліго жовтого на смак нагадує яєчню.

Література

Веб ресурс

• https://www.gbif.org/species/5426027
• https://en.wikipedia.org/wiki/Fuligo_septica
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Фуліго_жовтий

Експерти