НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Hericium coralloides (Scop.) Pers. - Геріцій коралоподібний

Синонім
  • Hydnum coralloides Scop.
  • Clavaria madreporaeformis Retz., 1779
  • Dryodon acicularis (Sacc.) Bourdot, 1932
  • Dryodon coralloides (Scop.) P. Karst., 1881
  • Friesites caput-ursi (Fr.) P. Karst., 1879
  • Friesites coralloides (Scop.) P. Karst., 1879
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Їстівний
Примітки
Включений до Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993). Охороняється в Литві, Латвії, Російської Федерації та Польщі.
Детально
Плодове тіло багаторазово коралоподібно розгалужене, гілочки до 1,5 см завтовшки, в обрисах наближається до сферичного або напівсферичного виду, 12-30 см в діаметрі, тіло розміром 10–50 см, на короткій ніжці, упруго-м'ясистий або волокнистий, білуватій або жовтуватій. Гілки здебільшого спрямовані вниз. Гілочки знизу та з боків укриті численними довгими (1–1,5 см), загостреними, прямими або злегка зігнутими, звисаючими донизу шипами одного кольору з плодовим тілом. Спори 4,5–6×4,6–5,5 мкм, округлі до кулястих, безбарвні. Споровий порошок білий. М'якуш білий, м'ясистий, з віком твердне, без особливого запаху, з слабким присмаком редьки. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у серпні–жовтні. Плодові тіла формуються в червні — вересні. Гриб викликає білу гниль деревини. Він може утворювати плодові тіла до 40 см в діаметрі. Європа, Кавказ, Сибір, Далекий Схід, Північна Америка, Південна і Південно-Східна Азія, Австралія. Рідкісний реліктовий вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу та Лівобережному Злаково-Лучному Степу, в Розтоцько-Опільських лісах, в Карпатах та на Закарпатті. Росте з липня до кінця вересня, в хвойних, листяних та змішаних лісах, на повалених та стоячих стовбурах, на пеньках, на гілках дерев листяних порід, переважно на березах, дубах, буках, осиках, ялицях, поодинці та невеликими групами, рідко. Гриб їстівний у молодому віці. Ламкий м'якуш гілок з часом стає міцним і не придатним до вживання, проте «голочки» залишаються їстівними.
Література
  • Глеб Р.Ю., Бласер С., Гринчук Є.Р., Чумак В.О. Ксилотрофні гриби Угольсько-Широколужанського букового пралісу // Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2019. – №1(4). – С.50-62.
    View source
  • Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
  • Маланюк В.Б., Заморока А.М., Леонтьєв Д.В., Дудка І.О. Знахідки грибів Червоної книги України на території Галицького НПП // Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). – Т. 1 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine»; вип. 11). – Київ - Чернівці: Друк Арт, 2019. – C.287-289.
    View source
  • Червона книга України. Рослинний світ / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Нац. акад. наук України; за ред. Я. П. Дідуха. – Київ: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 c.
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Russulales
Hericiaceae