НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Cyclops strenuus Fischer, 1851 - Циклопс стренуус

Синонім
  • Cyclops bodamicus Vosseler, 1886
  • Cyclops brevicaudatus Claus, 1857
  • Cyclops claudiopolitanus Daday, 1885
  • Cyclops clausii Lubbock, 1863
  • Cyclops fedtschenkoi Uljanin, 1875
  • Cyclops furcifer Claus, 1857
  • Cyclops hungaricus Daday, 1885
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Палеарктика, Неарктика. Звичайний для української фауни вид, який трапляється в усіх природно-географічних зонах країни. Поширений переважно в планктоні малих водойм, які найчастіше пересихають. Іноді населяє ставки, озера, виявлений у підземних водах, джерелах, печерах, криницях, водоймах пустель. У великих водоймах трапляється на узбережних частинах, заростях макрофітів. Улітку може входити до складу мікрозообентосу. Витримує солоність до 7,0‰ та рН – 4,6−8,9, малочутливий до забруднення та низького вмісту кисню. Дициклічний. В активному стані перебуває навесні, восени, узимку, інколи влітку. Розвиток при 22ºС триває 20−27 днів. Можна вважати евритермним видом. Це хижак із широким спектром харчування, хоча рачки цього підвиду живляться зазвичай представниками фітопланктону. Він слугує проміжним хазяїном гельмінтів, на рачку паразитують евгленоїдиди; β-α-мезосапроб.
Література
  • Микітчак Т. Гіллястовусі (Cladocera) й веслоногі (Copepoda) ракоподібні масиву Свидівець (Українські Карпати) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2016. – Вип. 72. – С.149-160.
    View source
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Crustacea
Maxillopoda
Cyclopoida
Cyclopidae