НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Achillea oxyloba
(Sch. Bip.) Heimerl - Чихавка тонколиста
Синонім
- Achillea schurii Sch. Bip.
- Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur
- Anthemis oxyloba Schur
- Anthemis schurii Heimerl
Народна назва
Деревій Шура
Деревій Шура
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні; Endemic
RDBUkr: Рідкісні; Endemic
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Як Чихавка тонколиста (деревій Шура) Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur (Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip. subsp. schurii (Sch.Bip.) Heimerl, A. schurii Sch.Bip.) занесений до Червоної книги України (2009).
Як Чихавка тонколиста (деревій Шура) Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur (Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip. subsp. schurii (Sch.Bip.) Heimerl, A. schurii Sch.Bip.) занесений до Червоної книги України (2009).
Детально
Ареал підвиду Achillea oxyloba schurii (Sch. Bip.) Heimerl та його поширення в Україні: Пд.-сх.-карпатський ендемік, поширений у високогір’ї Карпат на території Румунії та України. В Україні — у Карпатах: на Свидівці (гг. Близниця, Флантус), Чорногорі (гг. Петрос, Піп Іван Чорногорський), Мармароші (гг. Піп Іван Мармароський) та Чивчині (г. Мокринів Камінь). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Для більшості популяцій характерні неповночленні вікові спектри, без ювенільних та імматурних рослин, проте в ур. Флантус на Свидівці віковий спектр популяції повночленний. Щільність у більшості популяцій 5–10 парціальних кущів на 1 м2, на Флантусі — загальна чисельність близько 350 кущів. Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів, випасання худоби та інші прояви господарської діяльності людини. Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояси на висоті 1800–2000 м н. р. м., на схилах різної експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, у тому числі на відшаруваннях та осипищах, в угрупованнях асоціацій Achilleo (schurii)-Dryadetum, Saxifragetum luteoviridis, Thymo- Festucetum amethystinae. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з інтенсивно галузистими, довгими, тонкими, переважно горизонтальними кореневищами, мичкуватою кореневою системою та висхідними безрозетковими надземними пагонами 5–20 см заввишки. Нижні стеблові листки лускоподібні, лінійні, 8-10 мм завдовжки. Стеблові листки сидячі, в обрисі еліптичні, з двічі пірчасторозсіченими пластинками й лінійними чи вузьколінійними кінцевими частками 6–8 мм завдовжки. Кошики верхівкові поодинокі, 15–20 мм у діаметрі, з буро-коричневими листочками обгортки й білою оцвітиною. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмноження переважно вегетативне, рідше насіннєве. Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити режим заповідності на Чивчині та моніторинг за усіма популяціями. Заборонено надмірне випасання, організацію місць рекреації.
Ареал підвиду Achillea oxyloba schurii (Sch. Bip.) Heimerl та його поширення в Україні: Пд.-сх.-карпатський ендемік, поширений у високогір’ї Карпат на території Румунії та України. В Україні — у Карпатах: на Свидівці (гг. Близниця, Флантус), Чорногорі (гг. Петрос, Піп Іван Чорногорський), Мармароші (гг. Піп Іван Мармароський) та Чивчині (г. Мокринів Камінь). Адм. регіони: Ів, Зк. Чисельність та структура популяцій: Для більшості популяцій характерні неповночленні вікові спектри, без ювенільних та імматурних рослин, проте в ур. Флантус на Свидівці віковий спектр популяції повночленний. Щільність у більшості популяцій 5–10 парціальних кущів на 1 м2, на Флантусі — загальна чисельність близько 350 кущів. Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів, випасання худоби та інші прояви господарської діяльності людини. Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояси на висоті 1800–2000 м н. р. м., на схилах різної експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, у тому числі на відшаруваннях та осипищах, в угрупованнях асоціацій Achilleo (schurii)-Dryadetum, Saxifragetum luteoviridis, Thymo- Festucetum amethystinae. Мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з інтенсивно галузистими, довгими, тонкими, переважно горизонтальними кореневищами, мичкуватою кореневою системою та висхідними безрозетковими надземними пагонами 5–20 см заввишки. Нижні стеблові листки лускоподібні, лінійні, 8-10 мм завдовжки. Стеблові листки сидячі, в обрисі еліптичні, з двічі пірчасторозсіченими пластинками й лінійними чи вузьколінійними кінцевими частками 6–8 мм завдовжки. Кошики верхівкові поодинокі, 15–20 мм у діаметрі, з буро-коричневими листочками обгортки й білою оцвітиною. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмноження переважно вегетативне, рідше насіннєве. Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити режим заповідності на Чивчині та моніторинг за усіма популяціями. Заборонено надмірне випасання, організацію місць рекреації.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Asteraceae (=Compositae)
