НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Viola alba
Besser - Фіалка біла
Синонім
- Viola besseri Rupr., nom. illeg.
- Viola martii subsp. alba (Besser) Döll
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні
RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Охороняють на території НПП «Подільські Товтри» (товтра Несамовита) та філіалу «Чорна гора» Карпатського БЗ.
Охороняють на території НПП «Подільські Товтри» (товтра Несамовита) та філіалу «Чорна гора» Карпатського БЗ.
Детально
Середземноморсько-центральноєвропейськосубатлантичний вид на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавія (пд. і зх.), Ср. та Атлантична Європа. В Україні — на Закарпатті (Чорна гора), пд.-сх. Поділлі (Товтровий кряж). Вказується для степової зони (сумнівно). У Криму росте V. dehnhardtii Ten. (V. scotophylla Jord., V. alba Bess. subsp. scotophylla (Jord.) Gremli). Адм. регіони: Зк, Чц, Хм. Локальна популяція на Закарпатті нечисленна, тому її становище невідоме. На Поділлі трапляється мало. Іноді фіалку можна побачити здичавілою в рудералізованих ценозах (м. Кам'янець-Подільський). Вид поширений також у Центральній Європi. Однією із причин зміни чисельності фіалок можна вважати руйнування природного середовища, розорювання лучно-степових схилів та випалювання чагарників. В основному фіалки поширені в лучних степах, остепнених луках, схилах, світлих лісах, узліссях та лісових галявинах, серед чагарників. Фіалка біла — багаторічна трав'яна рослина 8–12 см заввишки, з висхідним кореневищем і розетками листків. Листки серцеподібнотрикутні; черешок 2–8 см завдовжки, довший за пластинку, який густо опушений жорсткуватими, донизу відігнутими волосками; пластинка з нерівно зарубчасто-зубчастим щетинкуватогустовійчастим краєм, при основі глибокосерцеподібна, з обох боків опушена жорсткуватими волосками (до 0,5 мм). Прилистки вузьколанцетні, 5–20 мм завдовжки, загострені, по краю розсунуто торочкувато-залозисті (торочки до 1 мм). Квітконіжки розгалужуються від основи розетки, 3,5–8 см завдовжки, майже голі; чашолистки довгасто-яйцеподібні, 5–7 мм завдовжки (з придатком), 1,75–2,5 мм завширшки, по краю війчасті; віночок 12– 20 мм завдовжки, білий; пелюстки оберненояйцеподібні, шпорка 3–4 мм завдовжки. Квітки запашні, зав'язь і коробочка волосисті. Рослина цвіте у березні–травні, плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.
Середземноморсько-центральноєвропейськосубатлантичний вид на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавія (пд. і зх.), Ср. та Атлантична Європа. В Україні — на Закарпатті (Чорна гора), пд.-сх. Поділлі (Товтровий кряж). Вказується для степової зони (сумнівно). У Криму росте V. dehnhardtii Ten. (V. scotophylla Jord., V. alba Bess. subsp. scotophylla (Jord.) Gremli). Адм. регіони: Зк, Чц, Хм. Локальна популяція на Закарпатті нечисленна, тому її становище невідоме. На Поділлі трапляється мало. Іноді фіалку можна побачити здичавілою в рудералізованих ценозах (м. Кам'янець-Подільський). Вид поширений також у Центральній Європi. Однією із причин зміни чисельності фіалок можна вважати руйнування природного середовища, розорювання лучно-степових схилів та випалювання чагарників. В основному фіалки поширені в лучних степах, остепнених луках, схилах, світлих лісах, узліссях та лісових галявинах, серед чагарників. Фіалка біла — багаторічна трав'яна рослина 8–12 см заввишки, з висхідним кореневищем і розетками листків. Листки серцеподібнотрикутні; черешок 2–8 см завдовжки, довший за пластинку, який густо опушений жорсткуватими, донизу відігнутими волосками; пластинка з нерівно зарубчасто-зубчастим щетинкуватогустовійчастим краєм, при основі глибокосерцеподібна, з обох боків опушена жорсткуватими волосками (до 0,5 мм). Прилистки вузьколанцетні, 5–20 мм завдовжки, загострені, по краю розсунуто торочкувато-залозисті (торочки до 1 мм). Квітконіжки розгалужуються від основи розетки, 3,5–8 см завдовжки, майже голі; чашолистки довгасто-яйцеподібні, 5–7 мм завдовжки (з придатком), 1,75–2,5 мм завширшки, по краю війчасті; віночок 12– 20 мм завдовжки, білий; пелюстки оберненояйцеподібні, шпорка 3–4 мм завдовжки. Квітки запашні, зав'язь і коробочка волосисті. Рослина цвіте у березні–травні, плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Malpighiales
Violaceae
