НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Pulmonaria mollis
Hornem. - Медунка м'яка
Синонім
- Pulmonaria media Host
- Pulmonaria mollissima A. Kern.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Reg
Reg
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Їстівний
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Їстівний
Примітки
В Україні занесена до списків охоронюваних рослин у Львівській, Хмельницькій, Житомирській та Полтавській областях. У Білорусі занесена до республіканської Червоної книги, в цій країні медунка м'яка виявлена у Гродненській, Берестейській та Мінській областях. У Росії вона занесена до Червоних книг Ростовської, Волгоградської, Нижньогородської, Тамбовської областей, Республік Марій Ел та Саха, Забайкальского краю, Ханти-Мансійського автономного округу — Югри, Чуваської Республіки.
В Україні занесена до списків охоронюваних рослин у Львівській, Хмельницькій, Житомирській та Полтавській областях. У Білорусі занесена до республіканської Червоної книги, в цій країні медунка м'яка виявлена у Гродненській, Берестейській та Мінській областях. У Росії вона занесена до Червоних книг Ростовської, Волгоградської, Нижньогородської, Тамбовської областей, Республік Марій Ел та Саха, Забайкальского краю, Ханти-Мансійського автономного округу — Югри, Чуваської Республіки.
Детально
Медунка м'яка належить до євро-сибірських видів. В Європі вона зростає повсюдно, окрім балтійських країн та Фенноскандії. У Швеції є кілька осередків, де відтворення підтримується лише вегетативним розмноженням. Попри широкий ареал її популяції мають розсіяний характер. Наприклад, в Німеччині, Україні, Білорусі, Польщі, Чехії, Австрії та Швейцарії ця рослина рідкісна. В останніх двох країнах окрім номінативного поширений ще один підвид — Pulmonaria mollis subsp. alpigena, причому у Швейцарії він переважає. В Азії ареал цього виду простягається від Кавказу й Малої Азії на заході, через північну частину Центральної Азії, Сибір аж до Алтайських гір і півночі Монголії включно. В азійській частині ареалу найпівнічніші осередки знайдені в Республіці Саха та Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югрі (Росія), а найпівденніші — у китайських провінціях Внутрішня Монголія та Шаньсі. В Україні цей вид поширений здебільшого у Карпатах, лісах та лісостепу Правобережжя, у степовій частині країні трапляється дуже рідко. Морозостійка, тіньовитривала рослина, що полюбляє рости у затінку або півтіні, помірно вологолюбна. Віддає перевагу легким ґрунтам із високим вмістом гумусу — від супіщаних до суглинистих, особливо таким, що залягають на мергелях та вапняках. Зазвичай трапляється у лісах різних типів (хвойних, мішаних, листяних), на галявинах та узліссях, дні балок, причому може зростати як на суходільних, так і на заплавних ділянках. У Європі частіше оселяється у світлих дібровах, серед заростей чагарників, інколи навіть у мезофільних (помірно зволожених) різнотравних степах, в Азії приурочена до березин, модринових лісів, суходільних лук та лучних степів. В окремих випадках може заселяти покинуті парки, сади, польові межі поблизу лісів. У горах трапляється до субальпійського поясу на висотах до 1800 м. В природі входить до складу рослинних угруповань порядків Fagetalia, Origanetalia, Prunetalia, Quercetalia pubescentis. Розмножується вегетативно та насінням. На тінистих ділянках цвітіння, переважно, не рясне, тут медунка м'яка розмножується майже виключно вегетативно — поділом повзучого кореневища. Насіннєве розмноження переважає на відкритих, добре освітлених ділянках, де квіти медунки м'якої привертають увагу різноманітних запилювачів, включно із медоносними бджолами, метеликами. Квітне в різних частинах ареалу з березня до червня протягом 25-30 днів, інколи повторне цвітіння спостерігають у серпні. В Україні масове цвітіння відбувається з другої половини квітня до середини травня. Плодоносить у травні-червні. Окрім запилювачів у відтворенні цього виду значну роль відіграють мурахи, які розповсюджують насіння. Мурах привертають соковиті принасінники, які вони поїдають, а саму насінину при цьому кидають. Оскільки більшість здобичі ці комахи несуть до мурашника, вони відносять насінини медунки на велику відстань — інколи до кілометра. Це явище називається мірмекохорія. Насіння зимує під снігом і проростає лише наступної весни — у квітні-травні. Розвиток медунки м'якої відбувається повільно: у перший рік життя з'являються лише заокруглено-овальні сім'ядолі і 2-3 справжніх листка. Сім'ядолі відмирають у середині літа, після чого рослина починає формувати кореневище. Попри наявність у молодих рослин кореневища, його поділ відбувається лише після досягнення ними генеративного віку. Перше цвітіння наступає тільки на 5-7-й рік. Щоосені надземні пагони медунки м'якої відмирають, натомість у бруньках відновлення формуються пагони наступного року, які почнуть розвиватися наступної весни. Літні пагони відростають протягом усієї теплої пори року, але прикоренева розетка листя формується тільки після відцвітання. За рахунок вегетативного розмноження від куртин медунки може сягати 30 років. У природі медунка м'яка стійка до шкідників і хвороб, але у культурі відмічали її ураження борошнистою росою та слимаками. Добрий медонос, що також застосовується як лікарська рослина, значно рідше — як харчова та декоративна.
Медунка м'яка належить до євро-сибірських видів. В Європі вона зростає повсюдно, окрім балтійських країн та Фенноскандії. У Швеції є кілька осередків, де відтворення підтримується лише вегетативним розмноженням. Попри широкий ареал її популяції мають розсіяний характер. Наприклад, в Німеччині, Україні, Білорусі, Польщі, Чехії, Австрії та Швейцарії ця рослина рідкісна. В останніх двох країнах окрім номінативного поширений ще один підвид — Pulmonaria mollis subsp. alpigena, причому у Швейцарії він переважає. В Азії ареал цього виду простягається від Кавказу й Малої Азії на заході, через північну частину Центральної Азії, Сибір аж до Алтайських гір і півночі Монголії включно. В азійській частині ареалу найпівнічніші осередки знайдені в Республіці Саха та Ханти-Мансійському автономному окрузі — Югрі (Росія), а найпівденніші — у китайських провінціях Внутрішня Монголія та Шаньсі. В Україні цей вид поширений здебільшого у Карпатах, лісах та лісостепу Правобережжя, у степовій частині країні трапляється дуже рідко. Морозостійка, тіньовитривала рослина, що полюбляє рости у затінку або півтіні, помірно вологолюбна. Віддає перевагу легким ґрунтам із високим вмістом гумусу — від супіщаних до суглинистих, особливо таким, що залягають на мергелях та вапняках. Зазвичай трапляється у лісах різних типів (хвойних, мішаних, листяних), на галявинах та узліссях, дні балок, причому може зростати як на суходільних, так і на заплавних ділянках. У Європі частіше оселяється у світлих дібровах, серед заростей чагарників, інколи навіть у мезофільних (помірно зволожених) різнотравних степах, в Азії приурочена до березин, модринових лісів, суходільних лук та лучних степів. В окремих випадках може заселяти покинуті парки, сади, польові межі поблизу лісів. У горах трапляється до субальпійського поясу на висотах до 1800 м. В природі входить до складу рослинних угруповань порядків Fagetalia, Origanetalia, Prunetalia, Quercetalia pubescentis. Розмножується вегетативно та насінням. На тінистих ділянках цвітіння, переважно, не рясне, тут медунка м'яка розмножується майже виключно вегетативно — поділом повзучого кореневища. Насіннєве розмноження переважає на відкритих, добре освітлених ділянках, де квіти медунки м'якої привертають увагу різноманітних запилювачів, включно із медоносними бджолами, метеликами. Квітне в різних частинах ареалу з березня до червня протягом 25-30 днів, інколи повторне цвітіння спостерігають у серпні. В Україні масове цвітіння відбувається з другої половини квітня до середини травня. Плодоносить у травні-червні. Окрім запилювачів у відтворенні цього виду значну роль відіграють мурахи, які розповсюджують насіння. Мурах привертають соковиті принасінники, які вони поїдають, а саму насінину при цьому кидають. Оскільки більшість здобичі ці комахи несуть до мурашника, вони відносять насінини медунки на велику відстань — інколи до кілометра. Це явище називається мірмекохорія. Насіння зимує під снігом і проростає лише наступної весни — у квітні-травні. Розвиток медунки м'якої відбувається повільно: у перший рік життя з'являються лише заокруглено-овальні сім'ядолі і 2-3 справжніх листка. Сім'ядолі відмирають у середині літа, після чого рослина починає формувати кореневище. Попри наявність у молодих рослин кореневища, його поділ відбувається лише після досягнення ними генеративного віку. Перше цвітіння наступає тільки на 5-7-й рік. Щоосені надземні пагони медунки м'якої відмирають, натомість у бруньках відновлення формуються пагони наступного року, які почнуть розвиватися наступної весни. Літні пагони відростають протягом усієї теплої пори року, але прикоренева розетка листя формується тільки після відцвітання. За рахунок вегетативного розмноження від куртин медунки може сягати 30 років. У природі медунка м'яка стійка до шкідників і хвороб, але у культурі відмічали її ураження борошнистою росою та слимаками. Добрий медонос, що також застосовується як лікарська рослина, значно рідше — як харчова та декоративна.
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Boraginales
Boraginaceae
