НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Dictamnus albus
L. - Ясенець білий
Синонім
- Dictamnus altaica Fisch.
- Dictamnus angustifolius G.Don fil. ex Sweet
- Dictamnus davuricus Voss
- Dictamnus fraxinella Pers.
- Dictamnus odorus Salisb.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні
RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид
Примітки
Детально
Наукове значення: Пд.-ср.європейський вид на пн. та сх. межах поширення. Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, пд. Середньої Європи. В Україні — на Подільській височині, Закарпатті, у Пн.-Зх. Причорномор’ї. Адм. регіони: Жт, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Од, Мк. Чисельність та структура популяцій: Трапляється спорадично, невеликими локальними популяціями від кількох десятків до кількох сотень особин. Популяції відносно стабільні, повночленні. Має високу насіннєву продуктивність. Зменшення чисельності в популяціях спостерігається лише в місцях з інтенсивним господарським використанням. Причини зміни чисельності: Безпосереднє знищення локалітетів унаслідок освоєння територій: створення кар’єрів, будівництво, лісові культури з інтродукованих видів, нерегульований випас, викошування та випалювання старики пізно навесні. Умови місцезростання: Зарості термофільних чагарників на схилах, узлісся світлих дубових лісів, лучно-степові угруповання. В угрупованнях союзів Geranion sanguineі (кл. Trifolio-Geranietea), Prunion fruticosae (кл. Rhamno-Prunetea), Quercion pubescenti-petraeae, Aceri tatarici-Quercion (кл. Quercetea pubescenti-petraeae), рідше у степових угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Мезоксерофіт, факультативний кальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з коротким кореневищем. Стебла прямі, поодинокі, або розгалужені, 50–120 см заввишки, розсіяно й коротко опушені, у нижній частині голі, з черговими непарнопірчастими листками. Листочків 7–9, шкірястих, довгасто-еліптичних, по краю дрібно-хрящуватопилчастих, 3–4 см завдовжки й 1–3 см завширшки. Суцвіття китицеподібне. Квітки зигоморфні, поодинокі або по 2–3. Чашечка 5-роздільна, залозиста, неопадна. Пелюсток 5, пурпурових, дуже рідко білих, з темними фіолетовими прожилками, 2,6– 2,8 см завдовжки. Плід 5-лопатева коробочка. Насінини грушоподібні, чорні, блискучі. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», ряді заказників та пам’яток природи. Необхідно забезпечити моніторинг популяцій. Заборонено руйнування екотопів, збирання рослин і заготівля насіння. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, Кам’янець-Подільському ботанічному саду та ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка. У Грузії листки і квіти неопалимої купини вживають як сильну приправу до закусок. Таку присмаку називають ргвалі-цамалі
Наукове значення: Пд.-ср.європейський вид на пн. та сх. межах поширення. Ареал виду та його поширення в Україні: Середземномор’я, пд. Середньої Європи. В Україні — на Подільській височині, Закарпатті, у Пн.-Зх. Причорномор’ї. Адм. регіони: Жт, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Од, Мк. Чисельність та структура популяцій: Трапляється спорадично, невеликими локальними популяціями від кількох десятків до кількох сотень особин. Популяції відносно стабільні, повночленні. Має високу насіннєву продуктивність. Зменшення чисельності в популяціях спостерігається лише в місцях з інтенсивним господарським використанням. Причини зміни чисельності: Безпосереднє знищення локалітетів унаслідок освоєння територій: створення кар’єрів, будівництво, лісові культури з інтродукованих видів, нерегульований випас, викошування та випалювання старики пізно навесні. Умови місцезростання: Зарості термофільних чагарників на схилах, узлісся світлих дубових лісів, лучно-степові угруповання. В угрупованнях союзів Geranion sanguineі (кл. Trifolio-Geranietea), Prunion fruticosae (кл. Rhamno-Prunetea), Quercion pubescenti-petraeae, Aceri tatarici-Quercion (кл. Quercetea pubescenti-petraeae), рідше у степових угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Мезоксерофіт, факультативний кальцефіл. Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з коротким кореневищем. Стебла прямі, поодинокі, або розгалужені, 50–120 см заввишки, розсіяно й коротко опушені, у нижній частині голі, з черговими непарнопірчастими листками. Листочків 7–9, шкірястих, довгасто-еліптичних, по краю дрібно-хрящуватопилчастих, 3–4 см завдовжки й 1–3 см завширшки. Суцвіття китицеподібне. Квітки зигоморфні, поодинокі або по 2–3. Чашечка 5-роздільна, залозиста, неопадна. Пелюсток 5, пурпурових, дуже рідко білих, з темними фіолетовими прожилками, 2,6– 2,8 см завдовжки. Плід 5-лопатева коробочка. Насінини грушоподібні, чорні, блискучі. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», ряді заказників та пам’яток природи. Необхідно забезпечити моніторинг популяцій. Заборонено руйнування екотопів, збирання рослин і заготівля насіння. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, Кам’янець-Подільському ботанічному саду та ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка. У Грузії листки і квіти неопалимої купини вживають як сильну приправу до закусок. Таку присмаку називають ргвалі-цамалі
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Sapindales
Rutaceae
