НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Triops cancriformis
(Bosc, 1801) - Щитень літній
Синонім
- Apus cancriformis Bosc, 1801
- Apus halicienis Fiszera, 1885=Apus himalayensis Packard, 1871
- Apus lublinensis Fiszera, 1885
- Apus montagui Leach, 1816
- Apus varsovianus Fiszera, 1885
- Apus viridis Bosc, 1801
- Thriops apulius Ghigi, 1921
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширений у Європі, Західній Азії та Індії. У викопному стані вид відомий з тріасових відкладень, які датуються віком 220 млн років. З цього часу зовнішньо вид зовсім не змінився. Таким чином це один із найстаріших видів на планеті. Тіло складається з голови і великого числа сегментів тулуба без чіткого розмежування на відділи. Довжина тіла 4,5-6 см. Зі спинного боку голова і велика частина сегментів тулуба покриті двосхилим хітиновим щитом. У передній частині щита розташовані два ока. З черевної сторони видно численні кінцівки. Сегменти тіла, що не покриті щитком, кінцівок позбавлені. Останній членик черевця несе пару довгих і тонких ниткоподібних придатків. Щитень літній має дуже швидкий життєвий цикл, і рачки дозрівають приблизно через два тижні після вилуплення. Особини цього виду живуть до 100 днів. За літній сезон може бути до 40 поколінь. Їхні популяції можуть бути гонохоричними, гермафродитними або андродіодомними. Останнє є дуже рідкісним способом розмноження у тварин, при якому популяції складаються з гермафродитів, з невеликою часткою самців. Через відсутність самців ранні дослідники вважали щитнів партеногенетичним. Наявність сім'яників серед яєчників, підтвердило, що вони насправді гермафродитні. Яйця та цисти здатні виживати десятиліттями в осадах ставків та озер, які вони населяють. Ці яйця стійкі до посухи та перепадів температур.
Поширений у Європі, Західній Азії та Індії. У викопному стані вид відомий з тріасових відкладень, які датуються віком 220 млн років. З цього часу зовнішньо вид зовсім не змінився. Таким чином це один із найстаріших видів на планеті. Тіло складається з голови і великого числа сегментів тулуба без чіткого розмежування на відділи. Довжина тіла 4,5-6 см. Зі спинного боку голова і велика частина сегментів тулуба покриті двосхилим хітиновим щитом. У передній частині щита розташовані два ока. З черевної сторони видно численні кінцівки. Сегменти тіла, що не покриті щитком, кінцівок позбавлені. Останній членик черевця несе пару довгих і тонких ниткоподібних придатків. Щитень літній має дуже швидкий життєвий цикл, і рачки дозрівають приблизно через два тижні після вилуплення. Особини цього виду живуть до 100 днів. За літній сезон може бути до 40 поколінь. Їхні популяції можуть бути гонохоричними, гермафродитними або андродіодомними. Останнє є дуже рідкісним способом розмноження у тварин, при якому популяції складаються з гермафродитів, з невеликою часткою самців. Через відсутність самців ранні дослідники вважали щитнів партеногенетичним. Наявність сім'яників серед яєчників, підтвердило, що вони насправді гермафродитні. Яйця та цисти здатні виживати десятиліттями в осадах ставків та озер, які вони населяють. Ці яйця стійкі до посухи та перепадів температур.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Crustacea
Branchiopoda
Notostraca
Triopsidae
