НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Sorbus torminalis
(L.) Crantz - Берека
Синонім
- Crataegus torminalis L.
- Pyrus torminalis (L.) Ehrh.
- Aria torminalis (L.) Beck
Народна назва
Горобина берека
Горобина берека
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Неоцінені
RDBUkr: Неоцінені
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Технічні культури
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Технічні культури
Примітки
Детально
Поширені в Європі і Малій Азії. Поширена у західному й правобережному Лісостепу, в Карпатах і в Криму. Росте в другому ярусі листяних лісів. Світлолюбна рослина. Росте по світлих, переважно широколистяних лісах. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у вересні-жовтні. З одного дерева можна зібрати іноді до 16 кг плодів. Насіння містить майже 22% олії, плоди — до 16% цукру. Основний спосіб розмноження — насіння. Берека — непоганий медонос. Світлолюбиві, але витримують деяке затінення. У природних лісах трапляються у ІІ ярусі насаджень і в підліску. Ростуть до 200-300 років, починають квітнути й плодоносити з 10-ти річного віку, а плодові сорти — навіть із 4–5 років. Горобинні можуть рости на різноманітних ґрунтах: як на багатих, так і на бідних гумусом, кам‘янистих, піщаних і глинистих, а також на вапнякових і кислих. Види і сорти горобини мають високі декоративні якості, особливо під час квітування та достигання плодів. Види різняться за габітусом, розмірами крони, формою листків — від простих цільних чи лопатевих до перистоскладних, від голих до повстистоопушених. У листі береки ідентифіковано апігенін-7-0-софорозид, апегенін-7-0- диглюкозид, лютеолін-7-0-глюкозид, токоферол та оцтову кислоту. До складу плодів входять 6 макроелеменів (K, Ca, Mg, Na, P, Si) та 8 мікроелементів (Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Hb, Sr, Mo) і антоціани. Вміст дубильних речовин, гідроксикорочних сполук та флавоноїдів зростає поступово до осені. У порівнянні з іншими представниками Горобинних у листі береки найвищий вміст хлорофілів і каротиноїдів. Із давніх-давен використовували антибактеріальні властивості гілок, які занурювали у воду для її знезараження. Виявлені фенольні сполуки, карбонові кислоти, амінокислоти та інші БАР створюють підґрунтя для дослідження протизапальних, антимікробних, антиоксидантних, гепатопротекторних, гіпоглікемічних, урикозуричних і діуретичних властивостей. У береки лікарської на зубцях по краю листкової пластинки трапляються багатоклітинні секреторні залозки з брунатним вмістом, які мають антимікробну та протигрибкову активність. На їх основі можливе створення нових високоефективних лікарських засобів. Наявність вітамінів, вуглеводів, органічних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, макро- та мікроелементів підтверджує перспективність використання сировини для створення препаратів всебічної дії на організм людини. Деревина тверда, щільна, добре полірується; використовується для виготовлення музичних інструментів, меблів і різних токарних виробів. Берека — гарне декоративне дерево. Берека лікарська під охороною на території природних заповідників Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Кримського та «Медобори»; у національних природних парках «Подільські Товтри» та «Кармелюкове Поділля»; РЛП «Чернівецький», «Дністровський каньйон»; у національному дендропарку «Софіївка» НАН України; у заповідних урочищах та пам'ятках природи Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Вінницької областей. Заборонено вибіркову рубку дерев береки лікарської, руйнування місць її природного поновлення.
Поширені в Європі і Малій Азії. Поширена у західному й правобережному Лісостепу, в Карпатах і в Криму. Росте в другому ярусі листяних лісів. Світлолюбна рослина. Росте по світлих, переважно широколистяних лісах. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у вересні-жовтні. З одного дерева можна зібрати іноді до 16 кг плодів. Насіння містить майже 22% олії, плоди — до 16% цукру. Основний спосіб розмноження — насіння. Берека — непоганий медонос. Світлолюбиві, але витримують деяке затінення. У природних лісах трапляються у ІІ ярусі насаджень і в підліску. Ростуть до 200-300 років, починають квітнути й плодоносити з 10-ти річного віку, а плодові сорти — навіть із 4–5 років. Горобинні можуть рости на різноманітних ґрунтах: як на багатих, так і на бідних гумусом, кам‘янистих, піщаних і глинистих, а також на вапнякових і кислих. Види і сорти горобини мають високі декоративні якості, особливо під час квітування та достигання плодів. Види різняться за габітусом, розмірами крони, формою листків — від простих цільних чи лопатевих до перистоскладних, від голих до повстистоопушених. У листі береки ідентифіковано апігенін-7-0-софорозид, апегенін-7-0- диглюкозид, лютеолін-7-0-глюкозид, токоферол та оцтову кислоту. До складу плодів входять 6 макроелеменів (K, Ca, Mg, Na, P, Si) та 8 мікроелементів (Fe, Mn, Cu, Zn, Al, Hb, Sr, Mo) і антоціани. Вміст дубильних речовин, гідроксикорочних сполук та флавоноїдів зростає поступово до осені. У порівнянні з іншими представниками Горобинних у листі береки найвищий вміст хлорофілів і каротиноїдів. Із давніх-давен використовували антибактеріальні властивості гілок, які занурювали у воду для її знезараження. Виявлені фенольні сполуки, карбонові кислоти, амінокислоти та інші БАР створюють підґрунтя для дослідження протизапальних, антимікробних, антиоксидантних, гепатопротекторних, гіпоглікемічних, урикозуричних і діуретичних властивостей. У береки лікарської на зубцях по краю листкової пластинки трапляються багатоклітинні секреторні залозки з брунатним вмістом, які мають антимікробну та протигрибкову активність. На їх основі можливе створення нових високоефективних лікарських засобів. Наявність вітамінів, вуглеводів, органічних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, макро- та мікроелементів підтверджує перспективність використання сировини для створення препаратів всебічної дії на організм людини. Деревина тверда, щільна, добре полірується; використовується для виготовлення музичних інструментів, меблів і різних токарних виробів. Берека — гарне декоративне дерево. Берека лікарська під охороною на території природних заповідників Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Кримського та «Медобори»; у національних природних парках «Подільські Товтри» та «Кармелюкове Поділля»; РЛП «Чернівецький», «Дністровський каньйон»; у національному дендропарку «Софіївка» НАН України; у заповідних урочищах та пам'ятках природи Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Вінницької областей. Заборонено вибіркову рубку дерев береки лікарської, руйнування місць її природного поновлення.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Rosales
Rosaceae
