Синонім

• Carabus sycophanta Linnaeus, 1758

Народна назва

Зображення

Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі; Reg

Цінність виду

Примітки
Регіонально охороняється у Львівській обл. (Рідкісні..., 2013).

Детально
Calosoma (Calosoma) sycophanta Linné, 1758 E: AB AL AR AU BE BH BU CR CT CZ DE EN FR GB GE GR HU IT LA LT MC MD NL PL PT RO SK SL SP ST SV SZ TR UK YU N: MO TU A: CY IN KI KZ SY TM TR UZ WS XIN NAR (Löbl, Smetana, 2003). Один з 48 видів роду в Палеарктиці; у фауні України — один з шести. Ареал охоплює Пд. і Середню Європу, пд. Швеції, Пн. Африку, Передню Азію, центральні та пд. райони Сх.-Європейської рівнини та передгір’я Пд. Уралу, Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії, Іран та пд. Зх. Сибіру. Акліматизований у США. Поширений майже по всій території України, частіше на пд. Нічний вид. Зимують жуки (рідше личинки ІІІ віку) в ґрунті та підстилці. Парування та відкладання яєць (близько 60 за весь період життя) спостерігається навесні — початку літа. Розвиток личинок триває 2–3 місяці. Молоді жуки з’являються в серпні–вересні. Зустрічається в широколистяних та мішаних лісах, чагарниках, парках, рідше — в полезахисних смугах та садах, як на поверхні ґрунту, так і в кронах дерев. Зоофаг широкого профілю, але живиться переважно гусінню метеликів.

Література

• Гудім А.О., Орлова К.С. «Червонокнижні» комахи НПП «Олешківські піски» // Матеріали до 4-го видання Червоної книги України. Тваринний світ / Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – Вип.7, Т.1. – Київ, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, 2018. – С.220.
  View source
• Заморока А.М., Бідичак Р.М., Геряк Ю.М., Глотов С.В., Капрусь І.Я., Козоріз Ю.Г., Мартинов О.В., Михайлюк-Заморока О.В., Пушкар Т.І., Різун В.Б., Слободян О.М., Смірнов Н.А., Утєвський С.Ю., Шпарик В.Ю. Розповсюдження рідкісних видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, в Івано-Франківській області // Український ентомологічний журнал. – 2017. – 2(13). – С.77-94.
  View source
• Мателешко О.Ю. Нова знахідка красотіла пахучого – Calosoma sycophanta (Linnaeus, 1758) (Coleoptera, Carabidae) на Закарпатті // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2012. – Вип. 33. – C.188.
  View source
• Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
• Різун В.Б., Коновалова І.Б., Яницький Т.П. Рідкісні і зникаючі види комах України в ентомологічних колекціях Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 71 с.
• Сметанин А.Н. Хищные жуки-жужелицы и стафилиниды заповедника "Тростянец". – К.: Наукова думка, 1981. – 72 с.

• Belke G. Rys historyi naturalnej Kamienca Podolskiego. – Warszawa: Drukarnia gazety Codziennej, 1859. – 114 s.
• Nowicki M. Coleopterologisches uber Ostgalizien // Program d. Öbergymnasiums in Sambor. – Lemberg, 1858. – S.1-24.
• Rybiński M. Wykaz chrząszczów zebranych na Podolu galicyjskiem przy szlaku kolejowym Złoczów-Podwołoczyska w latach 1884-1890 // Sprawozdanie Komisyi Fizyograficznej. – 1903. – Vol.37. – S. 57-175.
• Wierzejski A. Zapiski z wycieczki podolskiej // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1867. – 1. – S.165-179.
• Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w okolicy Stanisławowa // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. - Kraków, 1875. – T.9. – S.154-182.
  View source
• Łomnicki M. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowe. Dział I. Zoologiczny oddział zwierząt bezkręgowych. IV. Chrząszcze, czyli Tęgoskrzydłe (Coleoptera). – Lwów, 1886. – 308 s.
• Łomnicki M. Zapiski z wycieczki podolskiej odbytej w roku 1869 pomiędzy Seretem, Zbruczem a Dniestrem // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1870. – 4. – S.41-85.

Веб ресурс

• https://www.gbif.org/species/4989308
• http://www.eu-nomen.eu/portal/taxon.php?GUID=urn:lsid:faunaeur.org:taxname:386413
• https://mepr.gov.ua/files/docs/nakazy/2021/29/Перелік видів тварин _ включення до ЧКУ_наказ _29.pdf

Експерти

• Володимир РІЗУН, к.б.н., с.н.с., e-mail: rizunv@ukr.net