НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Hierodula transcaucasica
Brunner von Wattenwyl, 1878 - Деревний богомол закавказький
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Інвазійний вид
Інвазійний вид
Примітки
Детально
Трапляється в Грузії, Вірменії, кавказькому регіоні Росії, Ірані, Афганістані, Середній Азії, Туркестані. На території Криму вперше описаний у 1916 році, проте надалі згадок не зустрічається аж до початку XXI сторіччя, коли вид став більш-менш звичайним на півострові, а також поширився й до Херсонської області України. Імовірно, що вид на початку XXI століття переживає збільшення ареалу. 2018 року вперше виявлений в Албанії, припускається також можливість існування цього виду на Криті, а невдовзі й у Болгарії та Греції, зокрема в її континентальній частині та на острові Тасос, а також повідомлялося про наявність богомола в Македонії. У вересні 2018 року більше 30 особин деревного богомола було знайдено на півночі Італії, в провінції Кремона. Наявність виду також показано для фауни Непалу. Тіло кремезне, довжиною 6-8 см. Зелені, жовтуваті, бурі. На голові присутній невеликий горбик між основами антен та очима. Задні та середні ноги з шипом на коліні. Шкірясті надкрила повністю покривають кінець черевця, задні крила добре розвинені, прозорі. На передніх крилах видно білувате вічко. Від богомола звичайного відрізняється відсутністю плями на внутрішній поверхні тазиків передніх ніг та квадратним (а не поперечно-трикутним) лобовим щитком. Від близького виду H. tenuidentata відрізняється наявністю повністю чорних дискоїдальних шипів на передніх стегнах, тоді як H. tenuidentata має шипи, чорні лише на верхівці. Низка дослідників вважає Hierodula transcaucasica синонімом Hierodula tenuidentata, зокрема через подібність геніталій самців та високу варіабельність забарвлення вказаних шипів. Віддає перевагу деревній чи чагарниковій рослинності, де полює на комах з засідки, приймаючи характерну для більшості богомолів позу «молільника». Імаго добре літає, активно летить на світло. Не конкурує з богомолом звичайним, оскільки мешкає у верхньому ярусі кущів, на деревах тощо, тоді як інший вид надає перевагу трав'янистій рослинності. В експерименті українські зоологи висадили личинок деревного богомола на калиновий кущ у Фастівському районі за межами ареалу виду влітку 2016 року та виявили, що личинки цілком нормально розвинулися до стадії імаго в кінці літа.
Трапляється в Грузії, Вірменії, кавказькому регіоні Росії, Ірані, Афганістані, Середній Азії, Туркестані. На території Криму вперше описаний у 1916 році, проте надалі згадок не зустрічається аж до початку XXI сторіччя, коли вид став більш-менш звичайним на півострові, а також поширився й до Херсонської області України. Імовірно, що вид на початку XXI століття переживає збільшення ареалу. 2018 року вперше виявлений в Албанії, припускається також можливість існування цього виду на Криті, а невдовзі й у Болгарії та Греції, зокрема в її континентальній частині та на острові Тасос, а також повідомлялося про наявність богомола в Македонії. У вересні 2018 року більше 30 особин деревного богомола було знайдено на півночі Італії, в провінції Кремона. Наявність виду також показано для фауни Непалу. Тіло кремезне, довжиною 6-8 см. Зелені, жовтуваті, бурі. На голові присутній невеликий горбик між основами антен та очима. Задні та середні ноги з шипом на коліні. Шкірясті надкрила повністю покривають кінець черевця, задні крила добре розвинені, прозорі. На передніх крилах видно білувате вічко. Від богомола звичайного відрізняється відсутністю плями на внутрішній поверхні тазиків передніх ніг та квадратним (а не поперечно-трикутним) лобовим щитком. Від близького виду H. tenuidentata відрізняється наявністю повністю чорних дискоїдальних шипів на передніх стегнах, тоді як H. tenuidentata має шипи, чорні лише на верхівці. Низка дослідників вважає Hierodula transcaucasica синонімом Hierodula tenuidentata, зокрема через подібність геніталій самців та високу варіабельність забарвлення вказаних шипів. Віддає перевагу деревній чи чагарниковій рослинності, де полює на комах з засідки, приймаючи характерну для більшості богомолів позу «молільника». Імаго добре літає, активно летить на світло. Не конкурує з богомолом звичайним, оскільки мешкає у верхньому ярусі кущів, на деревах тощо, тоді як інший вид надає перевагу трав'янистій рослинності. В експерименті українські зоологи висадили личинок деревного богомола на калиновий кущ у Фастівському районі за межами ареалу виду влітку 2016 року та виявили, що личинки цілком нормально розвинулися до стадії імаго в кінці літа.
Література
- Пушкар Т.І., Єпішін В.В. Богомоли (Mantodea) острова Джарилгач (південь України) // Тези доповідей Конференції молодих дослідників-зоологів - 2016 (м. Київ, Інститут зоології НАН України, 16.11.2016 р.). - Київ, 2016. - С.16-17. - (Зоологічний кур'єр, №10)
View source - Пушкар Т.И., Кавурка В.В. Новые данные о распространении закавказского древесного богомола (Hierodula transcaucasica) в Украине // Українська ентомофауністика. - 2016. - Т.7, №3. - С.77-78. «Проблеми сучасної ентомології» Ужгород, 15-17 вересня 2016 р. Тези доповідей.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Dictyoptera
Mantidae
