НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Hepatica nobilis
Schreb. - Печіночниця звичайна
Синонім
- Anemone hepatica L.
- Anemone praecox Coste
- Anemone triloba (Chaix) Stokes
- Hepatica alba Mill., 1768
- Hepatica anemonoides Vest
- Hepatica plena Mill., 1768
- Hepatica triloba Chaix
Народна назва
Печіночниця благородна, печіночник, переліска
Печіночниця благородна, печіночник, переліска
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Примітки
Детально
Вид поширений у помірній зоні Європи та Східної Азії. В Україні поширена в західному і правобережному Поліссі, у західному Лісостепу і західній частині правобережного Лісостепу. Райони заготівель — Житомирська, Волинська, Рівненська, частково Хмельницька області. Багаторічна трав'яниста рослина (8-15 см заввишки) з кореневищем і прикореневими листками. Листки (37 см завдовжки) довгочерешкові, трилопатеві, при основі серцеподібні, з цілокраїми, яйцеподібними опушеними лопатями. Квітконосні стебла опушені, поодинокі, одноквіткові, виходять з пазух лускоподібних листків кореневища, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків, зібраних кільцем при основі квіток. Квітка правильна (12-20 мм у діаметрі), з простою віночкоподібною вільнопелюстковою оцвітиною. Пелюсток 8-10. Вони голубі, рідше червоні або білі. Тичинок і маточок багато, зав'язь верхня. Плід — збірна опушена сім'янка. Росте печіночниця в листяних або мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні. Декоративна, лікарська рослина. Зацвітає рано і має тривалий період цвітіння. Придатна для декорування затінених місць під деревами. У народній медицині використовують листки печіночниці, які здавна рекомендувались при хворобах печінки, при ревматизмі, як кровоочисний і сечогінний засіб. Листки містять глюкозид протоанемонін, анемолову олію, дубильні й цукристі речовини, камфору, сапоніни. Квітки застосовують при жовтяниці, від золотухи, кашлю, пропасниці, головного болю, зовнішньо — для промивання очей і при хворобах шкіри. У гомеопатії використовують при хронічних бронхітах. У ветеринарії свіжі рослина дають худобі від сибірки. Свіжа рослина отруйна.
Вид поширений у помірній зоні Європи та Східної Азії. В Україні поширена в західному і правобережному Поліссі, у західному Лісостепу і західній частині правобережного Лісостепу. Райони заготівель — Житомирська, Волинська, Рівненська, частково Хмельницька області. Багаторічна трав'яниста рослина (8-15 см заввишки) з кореневищем і прикореневими листками. Листки (37 см завдовжки) довгочерешкові, трилопатеві, при основі серцеподібні, з цілокраїми, яйцеподібними опушеними лопатями. Квітконосні стебла опушені, поодинокі, одноквіткові, виходять з пазух лускоподібних листків кореневища, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків, зібраних кільцем при основі квіток. Квітка правильна (12-20 мм у діаметрі), з простою віночкоподібною вільнопелюстковою оцвітиною. Пелюсток 8-10. Вони голубі, рідше червоні або білі. Тичинок і маточок багато, зав'язь верхня. Плід — збірна опушена сім'янка. Росте печіночниця в листяних або мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні. Декоративна, лікарська рослина. Зацвітає рано і має тривалий період цвітіння. Придатна для декорування затінених місць під деревами. У народній медицині використовують листки печіночниці, які здавна рекомендувались при хворобах печінки, при ревматизмі, як кровоочисний і сечогінний засіб. Листки містять глюкозид протоанемонін, анемолову олію, дубильні й цукристі речовини, камфору, сапоніни. Квітки застосовують при жовтяниці, від золотухи, кашлю, пропасниці, головного болю, зовнішньо — для промивання очей і при хворобах шкіри. У гомеопатії використовують при хронічних бронхітах. У ветеринарії свіжі рослина дають худобі від сибірки. Свіжа рослина отруйна.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Ranunculales
Ranunculaceae
