НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Pulmonaria obscura
Dumort. - Медунка темна
Синонім
- Pulmonaria officinalis subsp. obscura (Dumort.) Murb
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Їстівний
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Їстівний
Примітки
Детально
Росте в листяних, рідко в мішаних лісах, у чагарниках, на узліссях переважно на піщаному ґрунті. Поширена медунка темна на Поліссі, у Лісостепу, рідко в Степу і Карпатах. Заготовляють її у районах поширення. Багаторічна ранньовесняна рослина родини шорстколистих (Boraginaceae), 16-30 см заввишки з тонким, зігнутим кореневищем. Стебло прямостояче, при основі з великими коричневими лусками, шорстке і короткозалозисте, як і листки. Наприкінці цвітіння, розвиваються великі прикореневі листки вкриті жорсткими щетинками, на довгих черешках. За формою ці листки широкояйцеподібні ( яйцевидно-ланцетні) 5-21 см завдовжки, загострені, при основі звужені в крилатий черешок, який у 1,5-2 рази довший за пластинку. Ці листки забарвлені в темний колір — важливе пристосування для максимального поглинання слабкого світла, що никає крізь крону дерев. Стеблові листки видовжені, при основі звужені або напівстеблообгортні. Середні і верхні листки сидячі. Квітки зібрані у верхівкове небагатоквіткове суцвіття — завійку. Квітки пониклі, на коротких квітконіжках, правильні. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, при плодах здута, майже до середини п'ятилопатева, зелена або синювата. Віночок зрослопелюстковий (7-10 мм у діаметрі), рожевий, згодом пурпурово-фіолетовий або синій. Він лійкоподібної форми з дзвоникуватим відгином і п'ятьма пучками волосків у зіві. Тичинок п'ять, прирослих нитками до трубочки віночка. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один, приймочка головчаста. Плоди — розпадний горішок. Горішки чорні, блискучі, пухнасті, округло-яйцеподібні з гострим кілем і верхівкою. Цвіте в квітні — травні. Рослина тіньолюбна. За морфологічними ознаками до медунки гладенької подібна медунка м'якенька — Pulmonaria mollissima Kern. (Pulmonaria mollis Bess.). Від медунки темної вона відрізняється м'яким, коротким, оксамитовим опушенням і тупуватими горішками. Зростає в листяних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширена в лісових і лісостепових районах Правобережжя, в Карпатах, зрідка у Степу. Лікарська, харчова, чудова медоносна рослина. У народній медицині застосовують рослину з коренем при різноманітних кишкових хворобах, захворюванні дихальних шляхів, як відхаркувальний, кровоспинний і антисептичний засіб, при хрипоті, проносах, жіночих хворобах. Зовнішньо застосовують для промивання гнійних ран, наривів, Для Дитячих ванн при золотусі. У рослині містяться таніди (6-10 %), рутин, слиз, у значній кількості каротин і аскорбінова кислота. Обидва види медунок містять кровотворний комплекс мікроелементів: манган, залізо, мідь, кальцій, які регулюють також діяльність залоз внутрішньої секреції, активізують дію вітаміну B1. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У ветеринарії траву медунки застосовують при хворобах дихальних шляхів і лікуванні ран у худоби. Завдяки високому вмісту каротину й аскорбінової кислоти медунку використовують для приготування різноманітних супів і овочевих страв, листки варять і додають до картоплі. В Англії культивують як салатну рослину. Медунки — ранньовесняні медоноси, добре відвідуються бджолами, нектаропродуктивність їх до 100 кг з 1 га.
Росте в листяних, рідко в мішаних лісах, у чагарниках, на узліссях переважно на піщаному ґрунті. Поширена медунка темна на Поліссі, у Лісостепу, рідко в Степу і Карпатах. Заготовляють її у районах поширення. Багаторічна ранньовесняна рослина родини шорстколистих (Boraginaceae), 16-30 см заввишки з тонким, зігнутим кореневищем. Стебло прямостояче, при основі з великими коричневими лусками, шорстке і короткозалозисте, як і листки. Наприкінці цвітіння, розвиваються великі прикореневі листки вкриті жорсткими щетинками, на довгих черешках. За формою ці листки широкояйцеподібні ( яйцевидно-ланцетні) 5-21 см завдовжки, загострені, при основі звужені в крилатий черешок, який у 1,5-2 рази довший за пластинку. Ці листки забарвлені в темний колір — важливе пристосування для максимального поглинання слабкого світла, що никає крізь крону дерев. Стеблові листки видовжені, при основі звужені або напівстеблообгортні. Середні і верхні листки сидячі. Квітки зібрані у верхівкове небагатоквіткове суцвіття — завійку. Квітки пониклі, на коротких квітконіжках, правильні. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, дзвоникувата, при плодах здута, майже до середини п'ятилопатева, зелена або синювата. Віночок зрослопелюстковий (7-10 мм у діаметрі), рожевий, згодом пурпурово-фіолетовий або синій. Він лійкоподібної форми з дзвоникуватим відгином і п'ятьма пучками волосків у зіві. Тичинок п'ять, прирослих нитками до трубочки віночка. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один, приймочка головчаста. Плоди — розпадний горішок. Горішки чорні, блискучі, пухнасті, округло-яйцеподібні з гострим кілем і верхівкою. Цвіте в квітні — травні. Рослина тіньолюбна. За морфологічними ознаками до медунки гладенької подібна медунка м'якенька — Pulmonaria mollissima Kern. (Pulmonaria mollis Bess.). Від медунки темної вона відрізняється м'яким, коротким, оксамитовим опушенням і тупуватими горішками. Зростає в листяних і мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширена в лісових і лісостепових районах Правобережжя, в Карпатах, зрідка у Степу. Лікарська, харчова, чудова медоносна рослина. У народній медицині застосовують рослину з коренем при різноманітних кишкових хворобах, захворюванні дихальних шляхів, як відхаркувальний, кровоспинний і антисептичний засіб, при хрипоті, проносах, жіночих хворобах. Зовнішньо застосовують для промивання гнійних ран, наривів, Для Дитячих ванн при золотусі. У рослині містяться таніди (6-10 %), рутин, слиз, у значній кількості каротин і аскорбінова кислота. Обидва види медунок містять кровотворний комплекс мікроелементів: манган, залізо, мідь, кальцій, які регулюють також діяльність залоз внутрішньої секреції, активізують дію вітаміну B1. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У ветеринарії траву медунки застосовують при хворобах дихальних шляхів і лікуванні ран у худоби. Завдяки високому вмісту каротину й аскорбінової кислоти медунку використовують для приготування різноманітних супів і овочевих страв, листки варять і додають до картоплі. В Англії культивують як салатну рослину. Медунки — ранньовесняні медоноси, добре відвідуються бджолами, нектаропродуктивність їх до 100 кг з 1 га.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Boraginales
Boraginaceae
