НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lytta vesicatoria
(Linnaeus, 1758) - Шпанська мушка
Синонім
- Meloe vesicatoria Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Отруйний вид
Отруйний вид
Примітки
Детально
Розповсюджений від Західної Європи до Східного Сибіру по середній смузі помірної зони, південних і центральних районах європейської частини Росії, в Україні і Казахстані. Самки відкладають яйця великими групами: від 50 до 200 штук. Личинка розвивається в гніздах земляних бджіл Colletes, Anthophora pariectina, де вона живиться запасами меду. Жуки обїдають листя в кронах ясенів (Fraxinus). Кормовими рослинами можуть акож бути клен (Acer), тополя (Populus), роза (Rosa) і бузок (Siringa). Дорослий жук має характерний мишиний запах. Містять кантаридин (вмість його в гемолімфі блтзько 5%) — речовина дуже сильно подразнює тваринні тканини утворюючи пухирі.
Розповсюджений від Західної Європи до Східного Сибіру по середній смузі помірної зони, південних і центральних районах європейської частини Росії, в Україні і Казахстані. Самки відкладають яйця великими групами: від 50 до 200 штук. Личинка розвивається в гніздах земляних бджіл Colletes, Anthophora pariectina, де вона живиться запасами меду. Жуки обїдають листя в кронах ясенів (Fraxinus). Кормовими рослинами можуть акож бути клен (Acer), тополя (Populus), роза (Rosa) і бузок (Siringa). Дорослий жук має характерний мишиний запах. Містять кантаридин (вмість його в гемолімфі блтзько 5%) — речовина дуже сильно подразнює тваринні тканини утворюючи пухирі.
Література
- Król Ż. Fauna koleopterologiczna Janowa pod Lwowem // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1877. – 11. – S.33-63.
View source
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Coleoptera
Meloidae
