НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Perla marginata (Panzer, 1799) - Веснянка велика

Синонім
  • Semblis marginata Panzer, 1799
  • Perla maxima Geofflroy, 1764
  • Esera fraterna Navás, 1909
  • Perla barcinonensis Rambur, 1842
  • Perla guitarti Navás, 1921
  • Perla hagenii Pictet & A.E., 1865
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
CarpRL: СR
Цінність виду
Примітки
Включений до загальнокарпатського червоного списку в категоріях CR/EN під синонімом Perla maxima Scopoli, 1763 У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія. У 2009 році веснянка велика була виключена з Червоної книги України.
Детально
Ареал виду охоплює гірські райони майже всієї Європи. В Альпах розташування популяції досягає висоти 800 м над рівнем моря. Немає представників виду тільки на Скандинавському півострові, на Британських островах та Ісландії. В Україні вид трапляється в Карпатах. Чисельність виду незначна, подекуди існують ізольовані популяції з досить високою чисельністю особин. Живе у річках і потоках різних розмірів, з кам’янистим або гравієвим дном і різним ступенем затінення. Цикл розвитку виду — однорічний. Літ імаго триває з травня по липень. Веснянка веде прихований спосіб життя. Дорослі комахи мають недорозвинені ротові органи і в цілому не харчуються. Літають удень, рідко і недовго. Майже весь час свого життя імаго знаходиться у нерухомому стані на рослинах та каміннях, що виступають з води. Самиця відкладає яйця, літаючи над поверхнею води і на короткий час занурюючи черевце у воду. Личинки веснянок розвиваються у проточній воді. Вони ховаються під камінням на прибережній мілині, підстерігаючи здобич. Личинка — хижак, харчується переважно личинками водяних комах, може напасти на жертву, яка лише трохи менше від самої личинки. Під час розвитку личинка линяє 22 рази. Довжина тіла — 15-25 мм. Крила складаються вздовж тіла. На голові імаго між простими вічками знаходиться контрастна, темна пляма. Жовтувато-коричнева личинка вкрита темними плямками, на її ногах — товсті, яскраві щетинки. Личинка на грудях та черевці має щільні пучки зябер, за допомогою яких вона дихає у воді.
Література
  • Dziędzielewicz J. Sieciarki (Neuroptera genuina) i Prasiatnice (Archiptera) // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Akad. Umiej. w Krakowie. – Kraków, 1908. – T. 42. – S. 13–25.
  • Dziędzielewicz J. Sieciówki (Neuroptera) zebrane w okolicach Kołomyi i nad Dniestrem w r. 1882 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1883. – 17. – S.244-252.
  • Dziędzielewicz J. Wycieczki po Wschodnich Karpatach // Pam. Tow. Tatrańskiego. – 1877. – T. 48. – 24 s.
  • Wierzejski A. Dodatek do fauny sieciówek (Neuroptera) // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1883. – 17. – S.253-255.
Експерти
  • Христина ДЯКІВ, к.б.н., e-mail: khdyakiv@gmail.com

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Plecoptera
Perlidae