НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Minuartia pauciflora
(Kit. ex Kanitz) Dvořaková - Мінуарція рідкоквіткова
Синонім
- Minuartia gerardii auct. non (Willd.) Hayek
- Minuartiaverna auct. non (L.) Hierr
- Minuartia zarecznyi (Zapał.) Klokov
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні; Endemic
RDBUkr: Рідкісні; Endemic
Цінність виду
Ґрунтоутворювач
Ґрунтоутворювач
Примітки
Детально
Рідкісний карпатський ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати (Татри, Сх. Карпати). В Україні зрідка трапляється на Свидовецькому, Мармароському масивах та на Чорногорі. Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій: Ізольовані популяції (гг. Близниця, Драгобрат, Скуртул, Герашаска, Нєнєска, Петрос), невеликі за площею, малочисельні. Сучасний стан, вікова структура не вивчені. Причини зміни чисельності: Найбільше потерпає від випасу худоби і надмірного рекреаційного навантаження. Умови місцезростання: Росте у субальпійському поясі на вапнякових скелях і вузьких скелястих терасах у складі угруповань порядку Potentilletalia caulescentis (кл. Asplenietea trichomanis). Трапляється також на осипищах карбонатних порід (порядок Thlaspietalia rotundifolii). Карбонатофіл, мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик, 5–15 см заввишки з веретеноподібним коренем. Утворює густі дернинки. Стебла численні, з дугоподібної основи підведені, тонкі, вгорі залозистоволосисті, безрозеткові. Листки дрібні, цілокраї, лінійнощетиноподібні, лінійноланцентні, голі. Квіток 1-3, зібрані у верхівкові напівзонтики. Чашолистики яйцеподібноланцетні 3–4 мм завдовжки, 1,2–1,8 мм завширшки, гострі або загострені, з трьома випуклими жилками, по краю широкоперетинчасті. Пелюстки білі, яйцеподібно-еліптичні, яйцеподібні або овальні, трохи довші від чашечки (3,4–6 мм завдовжки), тупі. Цвіте у травні–липні. Плід яйцеподібно-конічна коробочка, 4–5,5 мм завдовжки, розкривається 3–4 стулками. Насінини ниркоподібні, з тупуватими горбочками по периферії. Розмножується насінням та партикуляцією каудексу. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно взяти під охорону місцезростання на Свидовці, г. Петрос і Мармароських Альпах, контролювати стан популяцій. Відомості про наявність в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду відсутні. Заборонено збирання рослин, порушення умов їх місцезростань. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне.
Рідкісний карпатський ендемік. Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати (Татри, Сх. Карпати). В Україні зрідка трапляється на Свидовецькому, Мармароському масивах та на Чорногорі. Адм. регіон: Зк. Чисельність та структура популяцій: Ізольовані популяції (гг. Близниця, Драгобрат, Скуртул, Герашаска, Нєнєска, Петрос), невеликі за площею, малочисельні. Сучасний стан, вікова структура не вивчені. Причини зміни чисельності: Найбільше потерпає від випасу худоби і надмірного рекреаційного навантаження. Умови місцезростання: Росте у субальпійському поясі на вапнякових скелях і вузьких скелястих терасах у складі угруповань порядку Potentilletalia caulescentis (кл. Asplenietea trichomanis). Трапляється також на осипищах карбонатних порід (порядок Thlaspietalia rotundifolii). Карбонатофіл, мезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик, 5–15 см заввишки з веретеноподібним коренем. Утворює густі дернинки. Стебла численні, з дугоподібної основи підведені, тонкі, вгорі залозистоволосисті, безрозеткові. Листки дрібні, цілокраї, лінійнощетиноподібні, лінійноланцентні, голі. Квіток 1-3, зібрані у верхівкові напівзонтики. Чашолистики яйцеподібноланцетні 3–4 мм завдовжки, 1,2–1,8 мм завширшки, гострі або загострені, з трьома випуклими жилками, по краю широкоперетинчасті. Пелюстки білі, яйцеподібно-еліптичні, яйцеподібні або овальні, трохи довші від чашечки (3,4–6 мм завдовжки), тупі. Цвіте у травні–липні. Плід яйцеподібно-конічна коробочка, 4–5,5 мм завдовжки, розкривається 3–4 стулками. Насінини ниркоподібні, з тупуватими горбочками по периферії. Розмножується насінням та партикуляцією каудексу. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно взяти під охорону місцезростання на Свидовці, г. Петрос і Мармароських Альпах, контролювати стан популяцій. Відомості про наявність в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду відсутні. Заборонено збирання рослин, порушення умов їх місцезростань. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, протиерозійне.
Література
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Caryophyllales
Caryophyllaceae
