НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Anthyllis vulneraria
L. - Заяча конюшина багатолиста
Синонім
- Anthyllis dillenii Schult.
- Anthyllis linnaei (Sagorski) Juz.
- Anthyllis macrocephala Wender.
- Anthyllis rubicunda Wender. ex Steud.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина
Лікарська рослина
Примітки
Детально
Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче або висхідне, розгалужене, внизу відстовбурченоволосисте, 15-60 см заввишки. Листки непарноперисті; прикореневі — з 1-2 (4) парами невеликих бокових листочків і значно більшим яйцевидним верхівковим листочком; стеблових листків частіше З-6. Квітки неправильні, зібрані у верхівкові багатоквіткові головки; віночок жовтии, рідше — жовтогарячий. Плід — біб. Цвіте у червні — липні. Трапляється в Лісостепу, рідше — на Поліссі та в Степу на узліссях, по чагарниках, лісових галявинах, суходільних луках і степових схилах. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Anthyllidis), зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Трава містить флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (191 мг%) та інші цінні речовини. В народній медицині рослина відома як така, що має заспокійливі, в'яжучі, сечогінні, загальнозміцнюючі та ранозагоювальні властивості. Настій трави п'ють при безсонні, виразковій хворобі шлунка, захворюваннях нирок і сечового міхура, діабеті, при захворюваннях, спричинених фізичною перенапругою, а також як загальнозміцнюючий засіб після виснажливих хвороб. Дітей напувають настоєм при переляку й епілепсії. У вигляді компресів і примочок настій використовують для лікування ран, виразок, для розсмоктування доброякісних пухлин, при укусах бджіл. Ним полощуть ротову порожнину при запальних процесах. Подрібнену свіжу траву прикладають до наривів і ран для прискорення загоювання їх.
Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче або висхідне, розгалужене, внизу відстовбурченоволосисте, 15-60 см заввишки. Листки непарноперисті; прикореневі — з 1-2 (4) парами невеликих бокових листочків і значно більшим яйцевидним верхівковим листочком; стеблових листків частіше З-6. Квітки неправильні, зібрані у верхівкові багатоквіткові головки; віночок жовтии, рідше — жовтогарячий. Плід — біб. Цвіте у червні — липні. Трапляється в Лісостепу, рідше — на Поліссі та в Степу на узліссях, по чагарниках, лісових галявинах, суходільних луках і степових схилах. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Anthyllidis), зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Трава містить флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (191 мг%) та інші цінні речовини. В народній медицині рослина відома як така, що має заспокійливі, в'яжучі, сечогінні, загальнозміцнюючі та ранозагоювальні властивості. Настій трави п'ють при безсонні, виразковій хворобі шлунка, захворюваннях нирок і сечового міхура, діабеті, при захворюваннях, спричинених фізичною перенапругою, а також як загальнозміцнюючий засіб після виснажливих хвороб. Дітей напувають настоєм при переляку й епілепсії. У вигляді компресів і примочок настій використовують для лікування ран, виразок, для розсмоктування доброякісних пухлин, при укусах бджіл. Ним полощуть ротову порожнину при запальних процесах. Подрібнену свіжу траву прикладають до наривів і ран для прискорення загоювання їх.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Fabales
Fabaceae
