НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cydalima perspectalis
(Walker, 1859) - Вогнівка самшитова
Синонім
- Phakellura perspectalis Walker, 1859
- Diaphania perspectalis (Walker, 1859)
- Glyphodes perspectalis (Walker, 1859)
- Neoglyphodes perspectalis (Walker, 1859)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Інвазійний вид; Вид-шкідник сільського господарства
Інвазійний вид; Вид-шкідник сільського господарства
Примітки
Детально
Початковий арел виду включав Азію: він жив на Далекому Сході Росії, в Японії, Китаї, Тайвані, Кореї і Індії. З 2006 року помічена інвазія в Європі — Вогнівка самшитова вперше була виявлена в Німеччині, і почала швидко розселятися по Європі. У цей же час вона була внесена в список особливо небезпечних видів шкідників у Європі (EPPO Alert List). У 2007 році вид став екологічною проблемою таких європейських країн як Нідерланди і Швейцарія. У 2008 році був знайдений у Великобританії, в 2009 — у Франції і Австрії, в 2011 — в Угорщині, Румунії і Туреччині. З Туреччини вогнівка проникла в Грузію, де вперше була виявлена в районі Батумі в 2012 році. Потім вид був знайдений в Словаччині, Бельгії і Хорватії. У 2013 році вид виявлений в Данії на острові Зеландія. У 2012 році завезений в Сочі при підготовці до Зимових Олімпійських ігор 2014 року разом із саджанцями самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens). Результатом інвазии стало майже повне знищення реліктового колхідського самшиту на Кавказі. У 2015 році вид був виявлений в насадженнях самшиту в ряді місць Криму і північного макросхилу Великого Кавказького хребта. На территорії Закарпаття вид широко розповсюдився в 2016 році. В країнах Західної Європи Вогнівка самшитова може розвиватися у 2-3 поколіннях за рік. В умовах Краснодарського краю за рік розвивається три-чотири покоління. Самки псля спаровування відкладають яйця діаметром близько 1 мм, на нижній бік листків кормової рослини гусениць. Довжина гусениць, що вилуплюються з яєць становить 1-2 мм. Розвиток гусениць триває зазвичай протягом чотирьох тижнів. Під кінець свого розвитку гусениці досягають довжини 35-40 мм, стають темно-зеленими з широкою чорною і декількома тонкими білими смужками по боках тіла, а також з рядом великих випуклих чорних точок. Лялечка довжиною 25-30 мм, розміщується в коконі між листками самшиту, з'єднаних шовковою ниткою. Лялечки останнього покоління за рік — зимують. В межах природного ареалу відбувається природна регуляція чисельності виду: дрібними гусеницями вогнівки живиться азійський шершень.
Початковий арел виду включав Азію: він жив на Далекому Сході Росії, в Японії, Китаї, Тайвані, Кореї і Індії. З 2006 року помічена інвазія в Європі — Вогнівка самшитова вперше була виявлена в Німеччині, і почала швидко розселятися по Європі. У цей же час вона була внесена в список особливо небезпечних видів шкідників у Європі (EPPO Alert List). У 2007 році вид став екологічною проблемою таких європейських країн як Нідерланди і Швейцарія. У 2008 році був знайдений у Великобританії, в 2009 — у Франції і Австрії, в 2011 — в Угорщині, Румунії і Туреччині. З Туреччини вогнівка проникла в Грузію, де вперше була виявлена в районі Батумі в 2012 році. Потім вид був знайдений в Словаччині, Бельгії і Хорватії. У 2013 році вид виявлений в Данії на острові Зеландія. У 2012 році завезений в Сочі при підготовці до Зимових Олімпійських ігор 2014 року разом із саджанцями самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens). Результатом інвазии стало майже повне знищення реліктового колхідського самшиту на Кавказі. У 2015 році вид був виявлений в насадженнях самшиту в ряді місць Криму і північного макросхилу Великого Кавказького хребта. На территорії Закарпаття вид широко розповсюдився в 2016 році. В країнах Західної Європи Вогнівка самшитова може розвиватися у 2-3 поколіннях за рік. В умовах Краснодарського краю за рік розвивається три-чотири покоління. Самки псля спаровування відкладають яйця діаметром близько 1 мм, на нижній бік листків кормової рослини гусениць. Довжина гусениць, що вилуплюються з яєць становить 1-2 мм. Розвиток гусениць триває зазвичай протягом чотирьох тижнів. Під кінець свого розвитку гусениці досягають довжини 35-40 мм, стають темно-зеленими з широкою чорною і декількома тонкими білими смужками по боках тіла, а також з рядом великих випуклих чорних точок. Лялечка довжиною 25-30 мм, розміщується в коконі між листками самшиту, з'єднаних шовковою ниткою. Лялечки останнього покоління за рік — зимують. В межах природного ареалу відбувається природна регуляція чисельності виду: дрібними гусеницями вогнівки живиться азійський шершень.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Crambidae
