НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cerura vinula
(Linnaeus, 1758) - Вилохвіст великий
Синонім
- Phalaena vinula Linnaeus, 1758
- Dicranura vinula (Linnaeus, 1758)
- Harpyia vinula (Linnaeus, 1758)
- Phalaena diuramajor Retzius, 1783
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
У Росії включена до Червоних книг Астраханської та Тульської областей.
У Росії включена до Червоних книг Астраханської та Тульської областей.
Детально
Поширений в Євразії, зокрема в Україні. Харчові рослини гусениць — верба, тополя та осика. Розмах крил — 5,5-7,5 см. Передні крила світло-сірі, білувато-сірі чи білі, з темним малюнком з ламаних ліній та вузьких зубчастих плям. Задні крила білуваті, жилки темніші. Черевце метелика має чорно-сіре забарвлення згори, сегменти по краях білі. Від близького виду Cerura bicuspis відрізняється більшим розміром та відсутністю широкої темної перепаски та вершинної плями на передніх крилах. Гусениця відносно велика, досягає 4,5 см у довжину. Її тіло зеленого забарвлення, голова коричнева, кілька щитків на спині фіолетові. На кінці черевця має дві довгі трубочки, звідки й назва «вилохвіст». Молоді гусениці мають яскраво-червоне кільце на грудях навколо голови. Гусениця розвивається на вербах, тополях, осиці з липня до вересня. На осінь заляльковується в щільному коконі. Лялечка червоно-брунатна, зимує. На гусеницях у Європі паразитує їздець Aleiodes. В Україні трапляється нечасто. Натомість у Ірані вважається серйозним шкідником тополевих насаджень.
Поширений в Євразії, зокрема в Україні. Харчові рослини гусениць — верба, тополя та осика. Розмах крил — 5,5-7,5 см. Передні крила світло-сірі, білувато-сірі чи білі, з темним малюнком з ламаних ліній та вузьких зубчастих плям. Задні крила білуваті, жилки темніші. Черевце метелика має чорно-сіре забарвлення згори, сегменти по краях білі. Від близького виду Cerura bicuspis відрізняється більшим розміром та відсутністю широкої темної перепаски та вершинної плями на передніх крилах. Гусениця відносно велика, досягає 4,5 см у довжину. Її тіло зеленого забарвлення, голова коричнева, кілька щитків на спині фіолетові. На кінці черевця має дві довгі трубочки, звідки й назва «вилохвіст». Молоді гусениці мають яскраво-червоне кільце на грудях навколо голови. Гусениця розвивається на вербах, тополях, осиці з липня до вересня. На осінь заляльковується в щільному коконі. Лялечка червоно-брунатна, зимує. На гусеницях у Європі паразитує їздець Aleiodes. В Україні трапляється нечасто. Натомість у Ірані вважається серйозним шкідником тополевих насаджень.
Література
- Геряк Ю.М., Канарський Ю.В., Коваль Н.П. Лускокрилі надродини Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) Ужанського національного природного парку // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2013. - 29. - С.19-32.
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Notodontidae
