НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Phalera bucephala
Linnaeus, 1758 - Лунка срібляста
Синонім
- Phalaena bucephala Linnaeus, 1758
- Bombyx lunula Retzius, 1783
- Clostera bucephala (Linnaeus, 1758)
- Phalera infulgens Graeser, 1888
- Phalera nannula Stephan, 1924
- Phalera nigrofasciata Kieffer, 1913
- Pygaera bucephala (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Вид-шкідник рослин
Вид-шкідник рослин
Примітки
Детально
Вид широко поширений у Європі та Північній Азії. Розмах крил метелика - 45-60 мм. Передні крила сірі або сіро-вохряні з сріблястим блиском, з поперечними смугами. На вершині крила велика пляма світло-жовтого кольору з темним оздобленням. Задні крила без малюнка, жовто-сірі. Яйце напівкругле з плоскою основою. Нижня половина темно-зеленого кольору, верхня світла, посередині темна крапка. Довжина гусені - 45-50 мм, бура. Тіло вкрите тонкими світлими поздовжніми смугами і поперечними перев'язами жовтого кольору, а також жовто-сірими волосками. Голова темна, з двома світлими лініями, що сходяться під кутом. Молода гусениця має сім пар ніг, а замість восьмої - дві чорні горизонтально розташовані трубочки. Лялечка темно-бурого кольору завдовжки 30-35 мм. Кремастер має два відростки з двома або трьома гілочками. Багатоїдний шкідник. Шкодить в садах плодовим культурам: сливі, груші, вишні. Гусінь також харчується на яблуні, смородині, горісі. Вид є першорядним парковим шкідником. Вражає різні листяні лісові породи, що вирощуються в декоративних цілях. До кормових рослин належить понад 20 видів з різних родин, в тому числі береза, дуб, вільха, в'яз, тополя, верба, бук, клен, липа тощо. Розвиток повний. Розмноження двостатеве. Зимують лялечки. За сезон розвивається одне, рідше два покоління.
Вид широко поширений у Європі та Північній Азії. Розмах крил метелика - 45-60 мм. Передні крила сірі або сіро-вохряні з сріблястим блиском, з поперечними смугами. На вершині крила велика пляма світло-жовтого кольору з темним оздобленням. Задні крила без малюнка, жовто-сірі. Яйце напівкругле з плоскою основою. Нижня половина темно-зеленого кольору, верхня світла, посередині темна крапка. Довжина гусені - 45-50 мм, бура. Тіло вкрите тонкими світлими поздовжніми смугами і поперечними перев'язами жовтого кольору, а також жовто-сірими волосками. Голова темна, з двома світлими лініями, що сходяться під кутом. Молода гусениця має сім пар ніг, а замість восьмої - дві чорні горизонтально розташовані трубочки. Лялечка темно-бурого кольору завдовжки 30-35 мм. Кремастер має два відростки з двома або трьома гілочками. Багатоїдний шкідник. Шкодить в садах плодовим культурам: сливі, груші, вишні. Гусінь також харчується на яблуні, смородині, горісі. Вид є першорядним парковим шкідником. Вражає різні листяні лісові породи, що вирощуються в декоративних цілях. До кормових рослин належить понад 20 видів з різних родин, в тому числі береза, дуб, вільха, в'яз, тополя, верба, бук, клен, липа тощо. Розвиток повний. Розмноження двостатеве. Зимують лялечки. За сезон розвивається одне, рідше два покоління.
Література
- Геряк Ю.М., Канарський Ю.В., Коваль Н.П. Лускокрилі надродини Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) Ужанського національного природного парку // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2013. - 29. - С.19-32.
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Notodontidae
