НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lymantria monacha
(Linnaeus, 1758) - Шовкопряд-монашка
Синонім
- Phalaena monacha Linnaeus, 1758
- Liparis monacha (Linnaeus, 1758)
- Psilura monacha (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Шовкопряд монашка
Шовкопряд монашка
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Вид-шкідник рослин
Вид-шкідник рослин
Примітки
Детально
Вид поширений в Європі та Азії від Великої Британії та схід до Японії та Індії. Метелик з розмахом крил 55 — 60 мм у самиць, 35 — 37 мм у самців; передні крила сірувато-білі із зигзагоподібними поперечними смугами; задні крила темно-сірі; черевце рожевувате з чорними поперечними смугами. Вусики самців мають подвійну гребінчасту форму, у самиць вусики зубчасті. Гусениця сіра, з жовтуватим або зеленуватим відтінком, укрита волосками. Досягає 6 см завдовжки. У неї 16 ніг. Голова гусениці темно-бура, з чорними цятками. Волоски сидять пучками на горбках, розташованих двома рядами уздовж спини і на боках. Імаго літають з середини липня до вересня. Самиця відкладає яйця на стовбури та гілки кормових рослин по кілька десятків. Загалом самиця за сезон може відкласти по 2000 яєць. Личинка першої стадії не покидає оболонку яйця і зимує в ній. Вилуплення відбувається навесні в кінці квітня. Протягом 2-7 днів личинки утворюють скупчення личинок) потім мігрують у крони дерев, де поїдають бруньки та кору молодих пагонів. Линяє 4-5 разів. Заляльковування відбувається в кронах дерев. Вид є типовим поліфагом, але віддає перевагу хвойним породам, переважно сосні. Трапляється в насадженнях віком понад 50 років. Гусениці перших двох віків об'їдають молоді пагони сосни й бруньки, що пішли у ріст. Починаючи з третього віку пошкоджують стару хвою, відкушуючи половину хвоїнки і з'їдаючи до основи частину, що залишилась. При живленні листяними породами прогризають отвори у листках. Живляться вночі.
Вид поширений в Європі та Азії від Великої Британії та схід до Японії та Індії. Метелик з розмахом крил 55 — 60 мм у самиць, 35 — 37 мм у самців; передні крила сірувато-білі із зигзагоподібними поперечними смугами; задні крила темно-сірі; черевце рожевувате з чорними поперечними смугами. Вусики самців мають подвійну гребінчасту форму, у самиць вусики зубчасті. Гусениця сіра, з жовтуватим або зеленуватим відтінком, укрита волосками. Досягає 6 см завдовжки. У неї 16 ніг. Голова гусениці темно-бура, з чорними цятками. Волоски сидять пучками на горбках, розташованих двома рядами уздовж спини і на боках. Імаго літають з середини липня до вересня. Самиця відкладає яйця на стовбури та гілки кормових рослин по кілька десятків. Загалом самиця за сезон може відкласти по 2000 яєць. Личинка першої стадії не покидає оболонку яйця і зимує в ній. Вилуплення відбувається навесні в кінці квітня. Протягом 2-7 днів личинки утворюють скупчення личинок) потім мігрують у крони дерев, де поїдають бруньки та кору молодих пагонів. Линяє 4-5 разів. Заляльковування відбувається в кронах дерев. Вид є типовим поліфагом, але віддає перевагу хвойним породам, переважно сосні. Трапляється в насадженнях віком понад 50 років. Гусениці перших двох віків об'їдають молоді пагони сосни й бруньки, що пішли у ріст. Починаючи з третього віку пошкоджують стару хвою, відкушуючи половину хвоїнки і з'їдаючи до основи частину, що залишилась. При живленні листяними породами прогризають отвори у листках. Живляться вночі.
Література
- Геряк Ю.М., Канарський Ю.В., Коваль Н.П. Лускокрилі надродини Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) Ужанського національного природного парку // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2013. - 29. - С.19-32.
View source
- Kanarskyi Yu., Geryak Yu. Macrolepidoptera (Insecta, Lepidoptera) of the Pozhyzhevska site in Chornogora Mts // Scientific principles of biodiversity conservation. – 2014. – Vol.5(12), №1. – P.145-162.
View source - Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Erebidae
