НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Ramaria stricta
(Pers.) Quél. - Рамарія пряма
Синонім
- Clavaria stricta Pers.
- Clavaria condensata Fr.
- Clavaria dendroidea Fr.
- Clavaria kewensis Massee
- Clavaria pruinella Ces.
- Corallium stricta (Pers.) C. Hahn
- Lachnocladium odoratum G.F. Atk.
- Merisma strictum (Pers.) Spreng.
Народна назва
Рамарія жорстка, Рогатик прямий
Рамарія жорстка, Рогатик прямий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Рамарія пряма — космополіт, тобто розповсюджений на всіх материках, крім Антарктиди. Є досить поширеним видом, переважно в помірному та субтропічному поясі. В Україні трапляється на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських лісах. В Україні плодові тіла спостерігаються у серпня та вересні в хвойних, листяних та змішаних лісах. Росте на мертвій деревині, пнях, стовбурах та гілках як листяних, так і хвойних дерев. Також може рости на коренях відмерлих дерев, від чого створюється враження, ніби гриб росте на лісовій підстилці. Кущоподібні плодові тіла сильно розгалужені, спершу світло-жовті, згодом стають вохряними або червонувато-коричневими зі світлими гострими кінчиками. При підсиханні кінчики темніють. На місці ушкодження або вдавлення м'якоті колір стає бордово-червоним. Відгалуження чисельні, вертикальні, розташовані майже паралельно. Плодові тіла сягають заввишки 4-10 см, завширшки 3-8 см. Ніжка заввишки 1-6 см, діаметром 0,3-1 см, світло-жовтого кольору. Міцелій білий. Міцеліальні тяжі, що розташовуються поблизу основи ніжки схожі на тонкі нитки. Спори овальні, вохряного забарвлення, розміром 6-11 х 3,5-5 мкм. М'якоть щільна, м'яка, білувата, гіркувата на смак, з приємним запахом анісу. В Європі вид відносять до категорії неїстівних грибів через його неприємний гіркий смак. Проте, деякі джерела стверджують, що вид є їстівним. Принаймі, у їжу його споживають в Китаї, Мадагаскарі та Мексиці. Від гіркоти позбавляються шляхом тривалого вимочування в холодній воді (протягом 10-12 год) з наступною термічною обробкою або засоленням. Тривалість попереднього відварювання перед приготуванням — від 1 години. При тривалому відварюванні м'якоть за текстурою стає гумоподібною.
Рамарія пряма — космополіт, тобто розповсюджений на всіх материках, крім Антарктиди. Є досить поширеним видом, переважно в помірному та субтропічному поясі. В Україні трапляється на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських лісах. В Україні плодові тіла спостерігаються у серпня та вересні в хвойних, листяних та змішаних лісах. Росте на мертвій деревині, пнях, стовбурах та гілках як листяних, так і хвойних дерев. Також може рости на коренях відмерлих дерев, від чого створюється враження, ніби гриб росте на лісовій підстилці. Кущоподібні плодові тіла сильно розгалужені, спершу світло-жовті, згодом стають вохряними або червонувато-коричневими зі світлими гострими кінчиками. При підсиханні кінчики темніють. На місці ушкодження або вдавлення м'якоті колір стає бордово-червоним. Відгалуження чисельні, вертикальні, розташовані майже паралельно. Плодові тіла сягають заввишки 4-10 см, завширшки 3-8 см. Ніжка заввишки 1-6 см, діаметром 0,3-1 см, світло-жовтого кольору. Міцелій білий. Міцеліальні тяжі, що розташовуються поблизу основи ніжки схожі на тонкі нитки. Спори овальні, вохряного забарвлення, розміром 6-11 х 3,5-5 мкм. М'якоть щільна, м'яка, білувата, гіркувата на смак, з приємним запахом анісу. В Європі вид відносять до категорії неїстівних грибів через його неприємний гіркий смак. Проте, деякі джерела стверджують, що вид є їстівним. Принаймі, у їжу його споживають в Китаї, Мадагаскарі та Мексиці. Від гіркоти позбавляються шляхом тривалого вимочування в холодній воді (протягом 10-12 год) з наступною термічною обробкою або засоленням. Тривалість попереднього відварювання перед приготуванням — від 1 години. При тривалому відварюванні м'якоть за текстурою стає гумоподібною.
Література
- Глеб Р.Ю., Бласер С., Гринчук Є.Р., Чумак В.О. Ксилотрофні гриби Угольсько-Широколужанського букового пралісу // Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2019. – №1(4). – С.50-62.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Gomphales
Gomphaceae
