НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Tinca tinca
(Linnaeus, 1758) - Лин
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Об'єкт рибальства
Об'єкт рибальства
Примітки
Детально
Широко розповсюджений у прісних водоймах Євразії. Назву риба отримала скоріш за все внаслідок здатності на повітрі «линяти»: спійманий лин вкривається великими чорними плямами внаслідок відшарування від шкіри слизу, що вкриває тіло риби. Природній ареал охоплює майже всю Європу, крім Ірландії, Скандинавії на північ від 61°30'N, східного адріатичного басейну і західної і північної Греції, де лин вважається інтродуцентом. В Азії природній ареал пролягає на схід до західного Єнісею південніше 60°N. В інших районах Азії є інтродуцентом. Лин — малорухлива донна риба, живе у стоячих водах із замуленим дном, які гарно прогріваються та мають багато рослинності (затони річок, ставки). Лин уникає течії та холодної води. Гарно переносить дефіцит кисню. Не створює великих скупчень (окрім часу нересту та зимівлі) та мало рухається по водоймі. На зимовий період переміщується у найглибші місця водойми, де може занурюватись у мул. Прокидаються від сплячки у березні та на початку квітня та починають активно харчуватись, доки не розпочнеться нерест. Дорослі особини харчуються дрібними ракоподібними та молюсками, а також іншими безхребетними, яких розшукують у мулі, крім того можуть споживати водорості. Статевої зрілості лин досягає у віці 3-4 роки та довжині 17-18 см. Нерест пізній, починається у кінці травня при температурі води 20 °C та продовжується до 2 місяців в 2-3 етапи з проміжками, що відповідають часу дозрівання чергових порцій ікри. Ікра відкладається у чистій слабопроточній воді на глибині 0,6-1 м на підводні частини рослин. Ікра дрібна, зеленуватого кольору. Риби характеризуються великою плодючістю, але велика кількість ікри та молоді гине по різним причинам. Личинки та мальки розвиваються довго та повільно ростуть. Швидкість росту молодих особин залежить від місця проживання — в південних районах вони ростуть та розвиваються значно швидше, ніж у північних. Живляться спочатку зоопланктоном та водоростями, потім різноманітними безхребетними.
Широко розповсюджений у прісних водоймах Євразії. Назву риба отримала скоріш за все внаслідок здатності на повітрі «линяти»: спійманий лин вкривається великими чорними плямами внаслідок відшарування від шкіри слизу, що вкриває тіло риби. Природній ареал охоплює майже всю Європу, крім Ірландії, Скандинавії на північ від 61°30'N, східного адріатичного басейну і західної і північної Греції, де лин вважається інтродуцентом. В Азії природній ареал пролягає на схід до західного Єнісею південніше 60°N. В інших районах Азії є інтродуцентом. Лин — малорухлива донна риба, живе у стоячих водах із замуленим дном, які гарно прогріваються та мають багато рослинності (затони річок, ставки). Лин уникає течії та холодної води. Гарно переносить дефіцит кисню. Не створює великих скупчень (окрім часу нересту та зимівлі) та мало рухається по водоймі. На зимовий період переміщується у найглибші місця водойми, де може занурюватись у мул. Прокидаються від сплячки у березні та на початку квітня та починають активно харчуватись, доки не розпочнеться нерест. Дорослі особини харчуються дрібними ракоподібними та молюсками, а також іншими безхребетними, яких розшукують у мулі, крім того можуть споживати водорості. Статевої зрілості лин досягає у віці 3-4 роки та довжині 17-18 см. Нерест пізній, починається у кінці травня при температурі води 20 °C та продовжується до 2 місяців в 2-3 етапи з проміжками, що відповідають часу дозрівання чергових порцій ікри. Ікра відкладається у чистій слабопроточній воді на глибині 0,6-1 м на підводні частини рослин. Ікра дрібна, зеленуватого кольору. Риби характеризуються великою плодючістю, але велика кількість ікри та молоді гине по різним причинам. Личинки та мальки розвиваються довго та повільно ростуть. Швидкість росту молодих особин залежить від місця проживання — в південних районах вони ростуть та розвиваються значно швидше, ніж у північних. Живляться спочатку зоопланктоном та водоростями, потім різноманітними безхребетними.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Погребняк О.І., Курячий К.В., Сидоренко О.А. Іхтіофауна перспективної для заповідання ділянки русла річки Сухий Торець // Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні / Серія: «Conservation Biology in Ukraine». – 2020. – Вип.16, Т.3. – С.412-416.
- Соколов Н.Ю. Каталог колекції круглоротих і риб Державного природознавчого музею НАН України // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2004. – Т.19. – С. 15-28.
View source - Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Actinopterygii
Cypriniformes
Cyprinidae
