НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Hypholoma lateritium
(Schaeff.) P. Kumm. - Опеньок несправжній цегляно-червоний
Синонім
- Agaricus lateritius Schaeff.
- Agaricus carneolus Batsch
- Agaricus pomposus Bolton
- Agaricus sublateritius Schaeff.
- Cortinarius schaefferi (Berk. & Broome) Rob. Henry
- Deconica squamosa Cooke
- Psilocybe sublateritia (Fr.)
Народна назва
Опеньок цегляно-червоний, Лжеопеньок цегляно-червоний, Гіфолома цегляно-червона, Гіфолома цегляно-оранжева
Опеньок цегляно-червоний, Лжеопеньок цегляно-червоний, Гіфолома цегляно-червона, Гіфолома цегляно-оранжева
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Розповсюджений в Європі, східних регіонах Північної Америки і в Японії. Поширений по всій території України. Росте тісними групами на старих пеньках, гнилих гілках в листяних і мішаних лісах. Плодові тіла утворює у вересні — листопаді. Неїстівний. При вживанні спричиняє, інколи тяжкі, шлунково-кишкові розлади, які, зазвичай, швидко закінчуються одужанням. Або умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується після дворазового або триразового відварювання по 15 хвилин (відвар зливати після кожного відварювання), вареним, смаженим, маринованим. В сирому вигляді та без достатнього відварювання, здатний спричинити шлунково-кишкові розлади. Схожий на їстівний опеньок хибний сіропластинчатий та на отруйний опеньок сірчано-жовтий (H. fasciculare), відрізняється від них цегляно-червоним кольором центральної частини шапинки. В Європі також вважається неїстівним через гіркий смак. Хоча в США вважається звичайним їстівним грибом, що може пояснюватись іншими географічними умовами.
Розповсюджений в Європі, східних регіонах Північної Америки і в Японії. Поширений по всій території України. Росте тісними групами на старих пеньках, гнилих гілках в листяних і мішаних лісах. Плодові тіла утворює у вересні — листопаді. Неїстівний. При вживанні спричиняє, інколи тяжкі, шлунково-кишкові розлади, які, зазвичай, швидко закінчуються одужанням. Або умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується після дворазового або триразового відварювання по 15 хвилин (відвар зливати після кожного відварювання), вареним, смаженим, маринованим. В сирому вигляді та без достатнього відварювання, здатний спричинити шлунково-кишкові розлади. Схожий на їстівний опеньок хибний сіропластинчатий та на отруйний опеньок сірчано-жовтий (H. fasciculare), відрізняється від них цегляно-червоним кольором центральної частини шапинки. В Європі також вважається неїстівним через гіркий смак. Хоча в США вважається звичайним їстівним грибом, що може пояснюватись іншими географічними умовами.
Література
- Висоцька О.П., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Рівненського природного заповідника та його околиць // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.132-143.
- Глеб Р.Ю., Бласер С., Гринчук Є.Р., Чумак В.О. Ксилотрофні гриби Угольсько-Широколужанського букового пралісу // Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2019. – №1(4). – С.50-62.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Agaricales
Hymenogastraceae
