НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Circaea alpina
L. - Відьмине зілля низьке
Синонім
- Circaea caulescens var. rosulata H. Hara
- Circaea lutetiana var. alpina (L.) Torr.
- Circaea minor Lam., 1779
- Circaea pacifica f. dentata H. Lév.
Народна назва
Цирцея альпійська
Цирцея альпійська
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Європа: майже вся територія (крім Ісландії, Португалії, Греції, Мальти, у Червоній книзі Нідерландів має статус «дуже рідкісна»); Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія, Казахстан, Туреччина, Китай, пн.-сх. Афганістан, Бутан, Індія, Японія, Корея, Монголія, пн. М'янма, Непал, Таїланд, пн.-зх. В'єтнам. Населяє ліси, зарості, трав'янисті альпійські райони, прохолодні, вологисті та вологі місця, вкриті мохом скелі та колоди; від приблизно рівня моря до 5000 м. В Україні зростає у вологих місцях в листяних і хвойних лісах — у лісових районах (крім Криму); все в пн. ч. Лісостепу, зрідка. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Волинської, Київської, Сумської областей. Багаторічна рослина 5–25(50) см заввишки. Плід 1-гніздовий. Пелюстки коротші чашолистків, 1.2–1.5(2) мм довжиною, білі або блідо-рожеві, 2-лопатеві. Рильце головчате, на верхівці з неглибокою виїмкою. Квітки з дрібними шиловидними приквітками. Листи тонкі, прозорі, широко- або довгасто-яйцевиді, 1.5–7 см завдовжки, загострені, на краю зубчасті, біля основи б. м. серцеподібні, на крилатих черешках 1.5–4.5 см завдовжки. Стебла висхідні, слабкі, доверху з листям, голі, вгорі б. м. розгалужені[2]. Кореневища з бульбовими потовщеннями у верхівках. Чашолистки розлогі чи злегка повислі, білі або рожеві, іноді фіолетові на верхівці, рідкісно фіолетові, від довгастих до широко яйцевидих або трикутно-яйцеподібних, 0.8–2 × 0.6–1.3 мм, голі, вершина від округлої до тупої. Плід 1.6–2.7 × 0.5–1.2 мм, 1-насінний. Листки супротивні, зменшуються до вершини. Плід — вузько-зворотнояйцеподібна, волохата сім'янка. Плід може причіплятися до хутра тварин. Рослина також поширюється кореневищами, таким способом рослини ростуть групами. Мав етноботанічне значення як магічна рослина. Використовувалася переважно як психотропний афродизіак.
Європа: майже вся територія (крім Ісландії, Португалії, Греції, Мальти, у Червоній книзі Нідерландів має статус «дуже рідкісна»); Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія, Казахстан, Туреччина, Китай, пн.-сх. Афганістан, Бутан, Індія, Японія, Корея, Монголія, пн. М'янма, Непал, Таїланд, пн.-зх. В'єтнам. Населяє ліси, зарості, трав'янисті альпійські райони, прохолодні, вологисті та вологі місця, вкриті мохом скелі та колоди; від приблизно рівня моря до 5000 м. В Україні зростає у вологих місцях в листяних і хвойних лісах — у лісових районах (крім Криму); все в пн. ч. Лісостепу, зрідка. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Волинської, Київської, Сумської областей. Багаторічна рослина 5–25(50) см заввишки. Плід 1-гніздовий. Пелюстки коротші чашолистків, 1.2–1.5(2) мм довжиною, білі або блідо-рожеві, 2-лопатеві. Рильце головчате, на верхівці з неглибокою виїмкою. Квітки з дрібними шиловидними приквітками. Листи тонкі, прозорі, широко- або довгасто-яйцевиді, 1.5–7 см завдовжки, загострені, на краю зубчасті, біля основи б. м. серцеподібні, на крилатих черешках 1.5–4.5 см завдовжки. Стебла висхідні, слабкі, доверху з листям, голі, вгорі б. м. розгалужені[2]. Кореневища з бульбовими потовщеннями у верхівках. Чашолистки розлогі чи злегка повислі, білі або рожеві, іноді фіолетові на верхівці, рідкісно фіолетові, від довгастих до широко яйцевидих або трикутно-яйцеподібних, 0.8–2 × 0.6–1.3 мм, голі, вершина від округлої до тупої. Плід 1.6–2.7 × 0.5–1.2 мм, 1-насінний. Листки супротивні, зменшуються до вершини. Плід — вузько-зворотнояйцеподібна, волохата сім'янка. Плід може причіплятися до хутра тварин. Рослина також поширюється кореневищами, таким способом рослини ростуть групами. Мав етноботанічне значення як магічна рослина. Використовувалася переважно як психотропний афродизіак.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Myrtales
Onagraceae
