НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Campanula glomerata
L. - Дзвоники скупчені
Синонім
- Campanula betonicifolia Gilib.
- Campanula farinosa (Rochel) Andrz.
- Gentiana collina With.
- Syncodon glomeratum (L.) Fourr.
- Weitenwebera glomerata (L.) Opiz
Народна назва
Дзвоники купчасті, Дзвоники головчасті
Дзвоники купчасті, Дзвоники головчасті
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид
Примітки
Детально
Багаторічна рослина, анемохор, автохор, ентомофіл. Дзвоники скупчені поширені у всій Європі (окрім крайніх районів півночі та півдня), на Кавказі, в Ірані, в Альпах до 1700 м, місцями — до 2000 м, у Словацьких Татрах — до 1700 м. В Українських Карпатах вид поширений у всіх гірських районах. Зростають у лісовому (середньолісові луки, галявини) та субальпійському, інколи у нижній частині альпійського поясах, полюбляє субстрат із підвищеним вмістом карбонатів. Європейсько-передньоазійський монтанно-субальпійський вид. Трав'яниста рослина 15-70 см заввишки, має глибоке коріння (до 0,5 м), надземна частина більш-менш густо короткоопущенна, інколи стебло зовсім голе, часто фіолетове. Листки нерівнозубчасто-пилчасті, нижні — із заокругленою або серцеподібною основою пластинок і довгими черешками, видовженояйцеподібні, знизу короткоопущені або тільки жорсткі, верхні стеблові — видовженоланцетні, сидячі, з широкою стеблообгортною основою, на верхівці загострені. Віночок 15-35 мм завдовжки, фіолетовий, зрідка білий, інколи зовні опушений. Цвіте в липні-серпні. Надземну частину рослини в період цвітіння використовують в народній медицині як заспокійливий засіб у разі збудження, мігрені, укусів скажених тварин, для полоскання горла й ротової порожнини під час запальних процесів. Вид має декоративні властивості, тривалий час цвіте, і тому його використовують в квітникарстві. Рекомендований для вирощування в альпінаріях, відомо багато садових різновидів і форм. Зростають на території всіх масивів Карпатського біосферного заповідника і в Карпатському національному природному парку. Найбільшого антропогенного впливу зазнає через витоптування під час переганяння овечих отар.
Багаторічна рослина, анемохор, автохор, ентомофіл. Дзвоники скупчені поширені у всій Європі (окрім крайніх районів півночі та півдня), на Кавказі, в Ірані, в Альпах до 1700 м, місцями — до 2000 м, у Словацьких Татрах — до 1700 м. В Українських Карпатах вид поширений у всіх гірських районах. Зростають у лісовому (середньолісові луки, галявини) та субальпійському, інколи у нижній частині альпійського поясах, полюбляє субстрат із підвищеним вмістом карбонатів. Європейсько-передньоазійський монтанно-субальпійський вид. Трав'яниста рослина 15-70 см заввишки, має глибоке коріння (до 0,5 м), надземна частина більш-менш густо короткоопущенна, інколи стебло зовсім голе, часто фіолетове. Листки нерівнозубчасто-пилчасті, нижні — із заокругленою або серцеподібною основою пластинок і довгими черешками, видовженояйцеподібні, знизу короткоопущені або тільки жорсткі, верхні стеблові — видовженоланцетні, сидячі, з широкою стеблообгортною основою, на верхівці загострені. Віночок 15-35 мм завдовжки, фіолетовий, зрідка білий, інколи зовні опушений. Цвіте в липні-серпні. Надземну частину рослини в період цвітіння використовують в народній медицині як заспокійливий засіб у разі збудження, мігрені, укусів скажених тварин, для полоскання горла й ротової порожнини під час запальних процесів. Вид має декоративні властивості, тривалий час цвіте, і тому його використовують в квітникарстві. Рекомендований для вирощування в альпінаріях, відомо багато садових різновидів і форм. Зростають на території всіх масивів Карпатського біосферного заповідника і в Карпатському національному природному парку. Найбільшого антропогенного впливу зазнає через витоптування під час переганяння овечих отар.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Campanulaceae
