НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Campanula serrata
(Kit. ex Schult.) Hendrych - Дзвоники ріпакоподібні
Синонім
- Campanula arcuata Schur
- Campanula hornungiana Schur
- Campanula kitaibeliana Schult.
- Campanula microphylla Kit.
- Campanula napuligera Schur
- Campanula pseudolanceolata Pant.
- Thesium serratum Kit.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Вид під охороною в Польщі, занесено у Червону книгу Польщі з грифом на межі вимирання.
Вид під охороною в Польщі, занесено у Червону книгу Польщі з грифом на межі вимирання.
Детально
Анемохор, автохор, ентомофіл. Вид поширений у Західних, Східних і Південних Карпатах, гірські системи Балканського півострова. Зростають в лісовому, субальпійському (до 1750 м) і значно рідкісніше в альпійському поясах, трапляються на луках лісового, зрідка субальпійського поясів, на скелях. У Високих Татрах зростає до 1850 м, у Західних Татрах — до 1950 м. В Українських Карпатах часто трапляється у Чивчинських горах, зрідка на Чорногорі й у Мармароському масиві. Багаторічна трав′яниста рослина 20-60 см заввишки, корені потовщені й м′ясисті, стебла розсіяноопущені, поодинокі або по декілька. Прикориневі листки округлі або округлосерцеподібні, на черешках, швидко відмирають, стеблові — сидячі, більш-менш широколанцетні, у нижній частині стебла найдовші, по краях розсіяно-зубчасті, верхні — лінійно-ланцетні. Квітки зібрані в гроно або розлогу китицю (інколи лише одна квітка), пониклі. Віночок 16-20 мм завдовжки, блакитно-фіолетовий. Цвіте у липні — вересні. В Україні охороняється у Чорногірському, Мармароському, Угольсько-Широколужанському масивах Карпатського біосферного заповідника. Рослину варто використовувати у декоративному квітникарстві (в альпінаріях). У Польщі вирощують лише на експериментальних ділянках науково-дослідних станцій.
Анемохор, автохор, ентомофіл. Вид поширений у Західних, Східних і Південних Карпатах, гірські системи Балканського півострова. Зростають в лісовому, субальпійському (до 1750 м) і значно рідкісніше в альпійському поясах, трапляються на луках лісового, зрідка субальпійського поясів, на скелях. У Високих Татрах зростає до 1850 м, у Західних Татрах — до 1950 м. В Українських Карпатах часто трапляється у Чивчинських горах, зрідка на Чорногорі й у Мармароському масиві. Багаторічна трав′яниста рослина 20-60 см заввишки, корені потовщені й м′ясисті, стебла розсіяноопущені, поодинокі або по декілька. Прикориневі листки округлі або округлосерцеподібні, на черешках, швидко відмирають, стеблові — сидячі, більш-менш широколанцетні, у нижній частині стебла найдовші, по краях розсіяно-зубчасті, верхні — лінійно-ланцетні. Квітки зібрані в гроно або розлогу китицю (інколи лише одна квітка), пониклі. Віночок 16-20 мм завдовжки, блакитно-фіолетовий. Цвіте у липні — вересні. В Україні охороняється у Чорногірському, Мармароському, Угольсько-Широколужанському масивах Карпатського біосферного заповідника. Рослину варто використовувати у декоративному квітникарстві (в альпінаріях). У Польщі вирощують лише на експериментальних ділянках науково-дослідних станцій.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Campanulaceae
