НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Poa chaixii
Vill. - Тонконіг Ше
Синонім
- Poa commutata Roem. & Schult.
- Poa haemi F. Herm.
- Poa latifolia Pohl
- Poa quadripedalis Ehrenb.Ex Köhlerer
- Poa rubens Moench
- Poa sclerophylla Spreng.
- Poa sudetica Haenke
- Poa sylvatica Chaix
Народна назва
Тонконіг широколистий
Тонконіг широколистий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Детально
Природний ареал. Азія. Західна Азія: Сирія; Туреччина, Кавказ: Росія — Передкавказзя, Європа: Північна Європа: Данія, Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Польща; Словаччина; Швейцарія, Східна Європа: Росія — європейська частина; Україна, Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Румунія; Сербія; Словенія, Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія. Інтродукований у Північній Америці. Трапляється на субальпійських луках, лісових галявинах, в розріджених лісах; до верхнього гірського поясу. Вологолюбна рослина, легко переносить заболочування. Надає перевагу напівтіні. Невибаглива. Морозостійка до мінус 29°C. Багаторічний злак з короткими повзучими пагонами до 100 см заввишки, що формують густі дерновини. Листя до 45 см завдовжки, широкі, плоскі, м'які. Платівка самого верхнього стеблового листка 5-9 мм завширшки, на верхівці загострена, значно коротше своєї піхви. Піхви нижніх листків дуже широкі і сильно сплюснуті з боків, на спинці з крилатим кілем, які мають крило 0,6-0,8 мм завширшки. Волоті до 25 см завдовжки і до 10 см завширшки, пірамідальні, зазвичай слабо розлогі, з шорсткими гілочками, колоски пониклі, світло-зелені. Нижня квіткова луска 3-4 мм завдовжки. Калус голий. Перехреснозапилювані (вітрозапилювані). Цвітіння і плодоношення червень — липень. Розмноження — насіннєве, вегетативне. Газонна рослина, використовується в ландшафтних композиціях. Рекомендується також як ґрунтопокривна рослина у вологих напівтінистих місцях, під кронами листяних дерев і чагарників.
Природний ареал. Азія. Західна Азія: Сирія; Туреччина, Кавказ: Росія — Передкавказзя, Європа: Північна Європа: Данія, Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Польща; Словаччина; Швейцарія, Східна Європа: Росія — європейська частина; Україна, Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Румунія; Сербія; Словенія, Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія. Інтродукований у Північній Америці. Трапляється на субальпійських луках, лісових галявинах, в розріджених лісах; до верхнього гірського поясу. Вологолюбна рослина, легко переносить заболочування. Надає перевагу напівтіні. Невибаглива. Морозостійка до мінус 29°C. Багаторічний злак з короткими повзучими пагонами до 100 см заввишки, що формують густі дерновини. Листя до 45 см завдовжки, широкі, плоскі, м'які. Платівка самого верхнього стеблового листка 5-9 мм завширшки, на верхівці загострена, значно коротше своєї піхви. Піхви нижніх листків дуже широкі і сильно сплюснуті з боків, на спинці з крилатим кілем, які мають крило 0,6-0,8 мм завширшки. Волоті до 25 см завдовжки і до 10 см завширшки, пірамідальні, зазвичай слабо розлогі, з шорсткими гілочками, колоски пониклі, світло-зелені. Нижня квіткова луска 3-4 мм завдовжки. Калус голий. Перехреснозапилювані (вітрозапилювані). Цвітіння і плодоношення червень — липень. Розмноження — насіннєве, вегетативне. Газонна рослина, використовується в ландшафтних композиціях. Рекомендується також як ґрунтопокривна рослина у вологих напівтінистих місцях, під кронами листяних дерев і чагарників.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Poales
Poaceae
