НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Polygonatum verticillatum
All. - Купина кільчаста
Синонім
- Convallaria verticillata L.
- Convallaria leptophylla D. Don
- Convallaria stellifolia Peterm.
- Polygonatum erythrocarpum Hua
- Polygonatum jacquemontianum Kunth
- Polygonatum minutiflorum H. Lév.
- Troxilanthes angustifolia Raf.
Народна назва
Когутик очертій, купина очертова, когутик, медунки, осолоодич, очертій, пальці Матері Божої, ягідник
Когутик очертій, купина очертова, когутик, медунки, осолоодич, очертій, пальці Матері Божої, ягідник
Зображення
Природоохоронний статус
Reg
Reg
Цінність виду
Лікарська рослина
Лікарська рослина
Примітки
Вид входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Тернопільської області. Купина кільчаста занесена до Червоної книги Латвії. В Російській Федерації цей вид входить до Червоної книги Калінінградської області.
Вид входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Тернопільської області. Купина кільчаста занесена до Червоної книги Латвії. В Російській Федерації цей вид входить до Червоної книги Калінінградської області.
Детально
Поширення. Азія. Західна Азія: Афганістан; Туреччина (північний захід); Кавказ: Азербайджан; Грузія; Китай: Ганьсу, Внутрішня Монголія, Цинхай, Шеньсі, Шаньсі, Сичуань, Тибетський автономний район, Юньнань; Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Непал; Пакистан. Європа: Північна Європа: Данія; Норвегія; Швеція; Велика Британія; Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Східна Європа: Естонія; Латвія; Литва; Російська Федерація (Калінінградська область); Україна; Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Італія; Румунія; Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія. В Україні росте у Карпатах, на Прикарпатті та крайньому заході лісостепу. Поширена в тінистих лісах і на луках в теплопомірній зоні, в горах — до альпійського пояса, на висоті до 2000 м над рівнем моря і вище. Рослина з прямим, гранчастим, голим, облистненим стеблом 30-60 см заввишки. Має потовщене м'ясисте кореневище. Листки по 4-8 в мутовках, видовжено-ланцетні або лінійно-ланцетні, до 15 см завдовжки і до 3 см завширшки, вздовж жилок і по краю короткошорсткі. Квіток 2-5 у пазухах листків. Квітки двостатеві, правильні, дрібні. Приквітки плівчасті, зберігаються під час цвітіння. Оцвітина біла, трубчаста, до 1 см завдовжки, з зеленими, опушеними, вузькими, ланцетоподібним відігнутими зубцями. Цвіте в червні-липні. Плід — фіолетово-червона ягода. Цвіте у травні — червні. Кореневища купини кільчастої містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо. В народній медицині відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення засмаги, а свіжим соком виводять на обличчі плями і ластовиння. Сильне натирання може спричинити виразки. У тибетській медицині кореневища купини кільчастої використовують при шлунково-кишкових захворюваннях.
Поширення. Азія. Західна Азія: Афганістан; Туреччина (північний захід); Кавказ: Азербайджан; Грузія; Китай: Ганьсу, Внутрішня Монголія, Цинхай, Шеньсі, Шаньсі, Сичуань, Тибетський автономний район, Юньнань; Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Непал; Пакистан. Європа: Північна Європа: Данія; Норвегія; Швеція; Велика Британія; Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія; Східна Європа: Естонія; Латвія; Литва; Російська Федерація (Калінінградська область); Україна; Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Італія; Румунія; Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія. В Україні росте у Карпатах, на Прикарпатті та крайньому заході лісостепу. Поширена в тінистих лісах і на луках в теплопомірній зоні, в горах — до альпійського пояса, на висоті до 2000 м над рівнем моря і вище. Рослина з прямим, гранчастим, голим, облистненим стеблом 30-60 см заввишки. Має потовщене м'ясисте кореневище. Листки по 4-8 в мутовках, видовжено-ланцетні або лінійно-ланцетні, до 15 см завдовжки і до 3 см завширшки, вздовж жилок і по краю короткошорсткі. Квіток 2-5 у пазухах листків. Квітки двостатеві, правильні, дрібні. Приквітки плівчасті, зберігаються під час цвітіння. Оцвітина біла, трубчаста, до 1 см завдовжки, з зеленими, опушеними, вузькими, ланцетоподібним відігнутими зубцями. Цвіте в червні-липні. Плід — фіолетово-червона ягода. Цвіте у травні — червні. Кореневища купини кільчастої містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо. В народній медицині відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення засмаги, а свіжим соком виводять на обличчі плями і ластовиння. Сильне натирання може спричинити виразки. У тибетській медицині кореневища купини кільчастої використовують при шлунково-кишкових захворюваннях.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asparagales
Asparagaceae
