Синонім
- Limax flavus Linnaeus, 1758
- Limax variegatus Draparnaud, 1801
- Limax canariensis D'Orbigny, 1839
- Limax umbrosus Philippi, 1844
- Limax rufescens Moquin-Tandon, 1855
- Limax virescens R.T. Lowe, 1855
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Опис
Зауваження до діагностики. Зовні дуже подібний до більш розповсюдженого на півдні України L.maculatus. І.М.Ліхарев і А.Віктор (1980) подають деякі відмінності в забарвленні цих двох видів. Проте, за нашими спостереженнями, вони не можуть гарантувати надійного визначення. Зокрема, темний сітчастий малюнок у L.maculatus не завжди досягає самого края підошви, як стверджують згадані автори, а може поступово зникати на деякій відстані від нього. Крім того, зникнення малюнка відбувається настільки поступово, що часом важко встановити, де він ще є, хоча б слабкий, а де його вже зовсім немає. Тому для диференціації L. flavus і L.maculatus ми радимо використовувати анатомічні ознаки: форму яйцепроводу та місце впадіння протоки сім’яприймача. При цьому слід мати на увазі, що у L.maculatus протока сім'яприймача може бути підтягнута до яйцепроводу тонкою плівкою. Це може створювати хибне враження, що сім'яприймач впадає до яйцепроводу, а не до атріуму.
Розповсюдження. Вид середземноморського походження, який суттєво розширив свій ареал за рахунок антропохорії. Відомі поодинокі знахідки в Криму, на Причорноморській низовині та в центральній частині України. При цьому найчастіше слизняків знаходили у приміщеннях (підвалах тощо).
Екологія. У межах природного ареалу населяє ліси та вологі відкриті біотопи (осипи, скелі тощо). У населених пунктах оселяється в підвалах, теплицях, навіть у ванних кімнатах.