• vulgaris

Опис

Найвідомішим представником є буряк звичайний (Beta vulgaris) із кількома сортами, зокрема буряк столовий, цукровий буряк, буряк кормовий, мангольд. У побуті всі вони мають загальну назву — буряк. В Україні, Білорусі, на Кубані, Подонні та Стародубщині рослину називають буряк або бурак, у Польщі — Burak, у Росії — свёкла. Зустрічається на всіх континентах, окрім Антарктиди. Усі сучасні види буряка походять від дикого буряка, що росте на Далекому Сході і в Індії, який використовували в їжу з давніх часів. Перші згадки про буряк походять із Середземномор'я і Вавилону, де рослину використовували як лікарську і овоч. Спочатку вживали в їжу тільки її листя, а корені використовували для лікування. Буряк дуже цінували стародавні греки, які приносили його в жертву богові Аполлону. Перші коренеплідні форми (за Теофрастом) з'явилися і були добре відомі до IV століття до нашої ери. До початку н. е. з'явилися культурні форми звичайного коренеплідного буряка; в X-XI століттях вони вже були відомі в Україні, і лише в XIII-XIV століттях — в країнах Західної Європи. В XIV столітті буряк почали вирощувати у північній Європі. Кормовий буряк виведено тільки в XVI столітті в Німеччині. Повна диференціація буряка на столові і кормові форми сталася в XVI-XVII століттях і вже в XVIII столітті цей овоч швидко поширився Європою. За хімічним складом він мало відрізняється від інших видів буряка, але його коренеплоди містять багато клітковини й волокон. Цукровий буряк з'явився в результаті інтенсивної роботи селекціонерів від 1747 р., коли Андреас Маргграф з'ясував, що цукор, який до того отримували з цукрової тростини, міститься і в буряку. На той час учений зміг встановити, що вміст цукру в кормовому буряку становив 1,3%, тоді як у коренеплодах наявних нині сортів, виведених селекціонерами, він перевищує 20%. Відкриття Маргграфа уперше зумів оцінити і практично використовувати лише його учень Франц Карл Ахард, який присвятив своє життя пошукові можливостей отримання бурякового цукру і в 1801 р. обладнав у Нижній Сілезії фабрику, де цукор виробляли з буряка. Відтоді цукровий буряк поширився і нині є другим джерелом цукру після цукрової тростини. З кінця XIX і в XX столітті всі види буряка поширилися на всі континенти, крім Антарктиди.

Експерти

• Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com