Опис Росте по всій Україні на піщаних ґрунтах, супісках та суглинках, лісокультурних площах, лісосіках. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні — вересні. Заготовляють у районах поширення. Медодайна, кормова, харчова, лікарська, прядивна, олійна і декоративна рослина. Енотера — медодай, що дає пізній підтримуючий взяток. У кожній квітці є велика краплина нектару, легкодоступна бджолам та достатня для наповнення їх медового зобика. Медопродуктивність до 40 кг/га. Пилок з енотери бджоли не збирають. Він жовтого кольору, дуже липне до тіла бджоли та у польоті тягнеться за нею довгими нитками, які лишаються на прилітній дошці. У народній медицині корені використовують при туберкульозі легенів, болях у грудях, суцвіття — при запаленні нирок та для промивання ран. У молодому віці, коли стебло ще не огрубіло, енотеру добре поїдає худоба. Вона придатна для силосування, варене коріння поїдають свині. Стеблові волокна придатні для грубого прядива. Енотера — дворічна рослина, являє інтерес при освоєнні піщаних земель як фітомеліоратор. Як декоративну рослину рекомендують висівати в лісопарках на більш-менш родючих пісках, на залізничних і шосейних насипах та схилах. Насіння містить 28,4 % олії, за іншими даними — 40-50 %. У деяких країнах Західної Європи вирощують як олійну культуру (1 га посівів дає до 200 кг олії). Редькоподібне однорічне коріння можна споживати в їжу як сирими, так і вареними. З варених коренів готують каші чи пюре, кладуть в юшки. Рано навесні збирають також молоді ніжні листки прикореневої розетки для юшок. Обчищене від шкірки молоде стебло з квітками можна їсти сирим або смаженим. Квіти також їстівні і вживаються як делікатес.

Література

• Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
  View source

Веб ресурс

• https://www.gbif.org/species/3188924
• http://ww2.bgbm.org/EuroPlusMed/PTaxonDetail.asp?NameCache=Oenothera%20biennis&PTRefFk=7100000
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Енотера_дворічна

Експерти

• Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com