Опис Рослина поширена всюди по західній частині Північної Америки від Аляски через південно-західну Канаду та північний захід узбережжя Тихого океану. Вона розповсюдилася в багатьох інших місцях як інвазивний вид. Була завезена до Європи ще в 1803 році, і вважається особливо інвазивною в Данії та Латвії. Вона також зустрічається у Франції, Ірландії, Словенії, Швеції, Великій Британії, Бельгії, Німеччини та Польщі. Трапляється найчастіше в прибережних типах місцезростань, таких як болота, береги струмків, торфовища та мулисті рівнини. Найкраще росте на вологих або напіввологих ґрунтах з хорошим дренажем. Вона добре пристосовується до різних типів ґрунтів, а також гравійних субстратів. Таволга не витримує затінення, тому росте в основному на відкритих болотах серед осоки, хвощів, на чорничниках серед іншої болотяної флори, а також у серійних угрупованнях. Вона помірно вогнестійка, оскільки багато боліт в її рідному ареалі історично висихали до середини літа та були сприйнятливими до пожеж. Якщо надземна частина рослини знищена і відмирає, вона все ж може прорости від основи стебла або кореневища після лісової пожежі. Вона може гібридизуватися зі S. betulifolia, утворюючи спірею пірамідну (S. x pyramidata Greene). Будучи інвазивним видом, таволга Дуґласа зменшує біорізноманіття в місцях поширення поза природним ареалом, колонізуючи водно-болотяні угіддя густими монокультурними заростями на шкоду іншим рослинам. Корінні американці використовували рослину для виготовлення віників і підвішування морепродуктів над вогнищем. Рослина використовується як декоративна в ландшафтному дизайні, де краще росте на сонячних, вологих місцях. Спірея рекомендована для проєктів відновлення прибережної рослинності на північному заході Тихого океану, оскільки вона витривала і швидко займає територію.

Література

Веб ресурс

• https://www.gbif.org/species/3027159
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Таволга_Дуґласа

Експерти

• Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com